Українська Армія
Наша служба небезпечна і складна
Будувати дачі генералам до темна
Що солдат, гастрит чи вже ангіна?
Військкомат послав сюди, тому давай працюй скотино
Мряка, дощ, мороз чи холод - не страшні
Про хвороби ти забудеш назавжди!
Ей, солдат, ти голови не опускай,
Швидше ти відро з бетоном подавай!
Чим більше в армії дубів,
Тим слабший захист ворогів!
Нам ще одна пара рук, знаєш як потрібна
В часи коли давним-давно вже зникла рабська сила
Тому не стій, а швидше висновки роби
Допоки ми ще друзі, а не вороги!
Хочеш у відгул - закрий рот і не кричи
Краще тону цегли на собі приволочи
Буде ще робота для тебе і для всіх,
Не скоро ти побачиш родичів своїх!
Чим більше в армії плугів,
Тим менше треба тракторів!
Кажуть Армія робить з покидьків - людей!
Чому ж батьки не відпускають у війська своїх дітей?
Незалежність наша рік за роком йде
Та порядку у армаді так ніхто й не наведе!
Не так вже і легко бути солдатом,
Чоботі носити, честь генералам віддавати!
А що ж тоді робити коли честі не має?
Невже наша країна, на війні щось програє?!
Я, не хочу в армію!
Ти не хочеш в армію!
Він не хоче в армію!
Ніхто не хоче в армію!
Армія-а-а-а-а-а!
Похожие новости.
My Name
I won't apologise for the mess that you're in I'm gonna hide my eyes from your crimson sin No sacrifice can make atonement again The blood is on your hands ; you should
Білі Чайки
Я стою на причалі і згадую літо, Білі чайки вгорі так кружляють собі, Мов слова, що в розлуку не хочуть летіти, Тут любов засвітила погаслі вогні. Приспів: А над морем нині знову Берег світиться любов’ю Від твого
Ти Не Снись Мені Щоноч
Я до півночі чекав... А заснуть не було сили, Наче хтось причарував, - Та це ж Муза окрилила... Я до півночі не спав, Жартувать почали друзі, Сам не свій неначе став І ходжу весь у напрузі... Приспів: Ти не
Зима (разом з Юрієм Гнатковскі)
А все пухке і білесеньке взимку, Коли сніг замете навкруги. Цей час для санчат, сніжок і забав, Кожен з нас цього весь рік чекав! Сніг лапатий так мило кружляє В товаристві зелених ялин. Навіть сонця круг,
Стріла
Пущені пруживим, тугим луком, В чорну пітьму дзвінко полетіли Ковані огнистим локі стріли, Чорну ніч розколивали звуком. Горда дума на чолі блідому: Десь судьба захована в безмежжі! Блиск вогню цілує горді вежі, Блиск вогню на овалі шолому. Непобідна