Інтро

Ти прийшов в цей світ невідомо звідки.
Коли не будь зможеш дізнатись, куди підеш ти потім!
Тебе відправили у школу вивчати золоті правила.
Вони думали, що зможуть навчити тебе - нерозумні!

Будьте слухняними говорять вони.
Багато працюйте, тоді отримаєте за це свою плату.
Завжди підкоряйтесь законам системи!
Чому, ви повинні відчувати себе підкореними?!

Де плани системи, які б забезпечили мені та моїм дітям щастя?!
Вони намірені зруйнувати створене творцем!
Вони намірені зруйнувати створене творцем!
В цьому і є суть всього, що нав’язують!

Похожие новости.

Лето улетало, словно птичья стая, крыльями махая нам. Но, любя друг друга, с летом попрощаться позабыли мы. Те слова, что мы сказали, оказались словно заклинаниями, И мы остались в разгаре лета Среди угрюмой зимы. ПРИПЕВ: Вдруг

Переосмислення вічності завжди в серцях знаходить пристанок. Навіть, коли ти самотньо ступаєш на край. Тільки останній, пробуджений півнями твій невиспаний ранок мовить тобі: "Чекай". Знову, натрапивши на ще не випитий чай тобою сьогодні, я повертаюсь у дійсність, а

Приспів: Він та вона – двоє в океані, відчуття незнані... І весь довколишній світ ніби в тумані... Обоє в критичному стані... Такі от вихідні дані... Вихідні дані. (весь куплет – 2) Як зустрілися вони –

Please keep chasing me, you Southern constellations got me so dizzy. It's cold but you pretend that you are warm with me. Before I get you home you're nearly frozen, but I'll never let

Ветер случайных удач на перепутье затих. Думал я, что навсегда смолк мой ликующий стих. Вечным казалось мгновение, что повисло в слепой пустоте, И ожидание терпения словно вечерняя тень Протянулась к далёкой черте. Припев: Снова отчаяние мне