Вільний Радикал
Моє життя - не кіно і не галімий серіал
Ви думаєте хто я, я вільний радикал!
В незалежній країні, залежних людей
Де майбутнє нації нюхає клей!
Наша реальність - це купа бухла
Всім весело жити майбутнього нема!
Наркотики - погано, це не акцизний товар
Прийміть від влади нікотиновий дар!
Нація на націю, люди на людей
Не побачите ви більше зелених алей!
Скоро сонце згасне, пропадуть зірки
Ніхто не залатає вже озонові дірки!
Зона руйнації, можливо це сенсація
Знайдеться той хто скаже, чувак ти маєш рацію
Ви всі готові захищати свій дім
Мені дуже шкода він давно уже згорів!
В мене є все, що мені потрібно
Сила в руках, голова на плечах
Ваше життя мені огидне,
Я зроблю так, щоб поїхав ваш дах!
В мене є все, що мені потрібно
Сила в руках, голова на плечах
Ваше життя мені огидне,
Я зроблю так, щоб поїхав ваш дах!
Приспів:
Вільний радикал, не боїться смерті,
Вільний радикал давно вже мертвий.
Реальність провокує, постійно суїцид
На ракову пухлину схожий цей світ.
Один відсоток непотрібних людей,
Один серед сотні галімих ідей!
Один відсоток непотрібних людей,
Один серед сотні галімих ідей!
Приспів
Похожие новости.
Put On For The Game
Dedicationn 333333 Yeah, Yeah, Yeah I feel like these motherfuckers better know me next I realized I never loved h.o.e.s. Full white top cup full of codeine mix Still eat a couple rappers for my
Сны
Кто расскажет мне, куда уходят наши сны? Где они живут, и почему, как снег, в канун весны Тают неслышно? Были и нет И не вспомнишь порой, что случилось с тобой в этом сне Нас
Здрастуй, Рiдне Село
Той поїзд, що прийде в село о десятій, Везе мене знову до рідної хати, Коні пасуться на лузі, як знову Я повертаюсь додому. Спочатку іду до старої криниці Напитись з дороги живої водиці, Що на серпанках
Світ Мій
ILLARIA – Світ мій Довго я блукала, Довго за тобою йшла! Щастя не впізнала. Стежка в небо завела. Зоряна дорога, зелена ріка, Ти неси мене До кохання мого, Того, що ніколи вже не мине! Ти чуєш?! Приспів: Світ мій ясний, Я до
Con Infinito Onore
Con infinito onore io le scrivo due parole semplici volevo dirle che mai come adesso il motto ? sopravvivere la situazione del mio essere ? cosi frenetica che non pensavo diventasse un bene per la