Для Друзей

нам повезло, мы были долго вместе
мы поровну столетия разделили
мы как слова одной забытой песни
поэта, о котором все забыли

Похожие новости.

Ты опять далеко, Я не знаю, ты где. Я доверял тебе! Очень тихо плывет Каждый день, и за ним Я уплываю с ним. Ты забыла меня И хотела сломать. Я не умею ждать. То, что было со мной - Это

Well they've made a golden idol of a girl you used to be Hangin' bangles on your branches like a lonely Christmas tree Yeah they've dressed you fit for killin' in your

Ой у гаю, при Дунаю Соловей щебече. Він же свою всю пташину До гніздечка кличе. Ох-тьох-тьох і тьох-тьох-тьох Соловей щебече. Він свою всю пташину До гніздечка кличе. (весь куплет - 2) Ой у гаю, при Дунаю Там музика грає. Бас

Дожили, - стали Господа ділить. Не те, щоб ближче хрест його їм став чи слово. Та от знайшовся блазень - кинув клич. Що треба тіло поділить хрестово. То, видно, є такі лукавії часи. Коли сказав

З неба пташка зерно в землю проронила Роса в гілля впала зерно пагін пустило У долонях поля я виростала Від сонця і вітру долю, долю дістала Квіти, трави, в роси-коси заплітаю Ой же люде не