Art Of Dying

There'll come a time when all of us must leave here
Then nothing sister Mary can do
Will keep me here with you
As nothing in this life that I've been trying
Could equal or surpass the art of dying
Do you believe me?

There'll come a time when all your hopes are fading
When things that seemed so very plain
Become an awful pain
Searching for the truth among the lying
And answered when you've learned the art of dying

But you're still with me
But if you want it
Then you must find it
But when you have it
There'll be no need for it

There'll come a time when most of us return here
Brought back by our desire to be
A perfect entity
Living through a million years of crying
Until you've realized the Art of Dying
Do you believe me?

Похожие новости.

Once I lived a life of wine and roses and I drank a lot back then for one concern Success for me lay just around the corner I thought my social friends would

Do you believe in love? Do you believe in shame? And if love can conquer all Then why do we only feel the pain? I heard you speak my name Heard you singing The Stones Maybe

Місто немов сузір’я... Як часто, блукаючи, йшли ми на світло домів, від яких не лишилося й каменя!.. Та хто нам повірить, що йшли ми на світло? Як часто шукали ми гирло, і міст, і

Переосмислення вічності завжди в серцях знаходить пристанок. Навіть, коли ти самотньо ступаєш на край. Тільки останній, пробуджений півнями твій невиспаний ранок мовить тобі: "Чекай". Знову, натрапивши на ще не випитий чай тобою сьогодні, я повертаюсь у дійсність, а

Як важко без тебе, Єдина моя, У чистому небі Згорає зоря. Знов перші зірниці Над нами сплелись, Єдина моя, Хоч на мить повернись. Не маю я щастя, А може знайду У погляді твому Любов чарівну. У сонячних снах Я побачив