Soft-Hearted Hana
I ate it and at once my eyes could see you
No sooner had I ooped it down
I felt so far off from the ground I stood on.
My legs they seemed to me like high-rise buildings
My head was high up in the sky
My skin the sun began to fry like bacon.
And then somebody old appeared and asked had I come far . . .
And hadn't they just seen me up on Haleakala . . .
I kept on body surfing to pretend I hadn't heard
There was someone there beside me, swimming like Richard III
And I'm still smiling
Seven naked native girls swam seven sacred pools . . .
Lone-ranger smoking doobies said you're breaking all the rules . . .
You'd better get your clothes on or else there'll be a row . . .
If it wasn't for my sunstroke I would take you on right now . . .
And I'm still smiling.
I fell in love with my Soft-Hearted Hana
She entered right in through my heart
And now although we're miles apart
I still feel her.
She lives beneath the crater in the meadow
She moves among the fruit and grain
You can meet her after heavy rain has fallen.
Похожие новости.
Візерунки
Вдар колесом об рейки, струни заспівають, затанцюють сонця промені дзвінкі на немитих шибах. Знав, або може не знав, що губив що шукав, в піднебесся поринав крізь немиті шиби. Кожен з нас хоч раз хотів спинити час. Дощ батогом дороги крає, вибиває, намиває візерунками життя на немитих шибах. Жаль, або може не жаль, настає вже час прощань задихані в
Невеста
Полночь уже и почти никого, Я знаю точно - придёт, ожидая его, Конечно, дергаюсь немного. Может быть и забыл, Хотя вчера по телефону Он секреты открыл. Все секреты по карманам, Я гуляю с доберманом, а... Автомобиль подлетел и
Вже Не Сам
Твій листок золотого клена Вже намок - він не летить до неба. Вже не так, як кожну мить, кричать вірші, співає дощ... Вже не так, як кожну ніч, мовчать пісні, ковтають... Серце вкрала... Приспів: Вже не сам...
Ми Помрем Не В Париж
Забуваються лінії, запахи, барви і звуки, Слабне зір, гасне слух і минається радість проста. За своєю душею простягнеш обличчя і руки, Але високо і недосяжно вона відліта. Залишається тільки вокзал на останнім пероні, Сіра піна
А Ты Себя Побереги
1. Я живу пристойно и гляжу спокойно На бегущей жизни суету. Пусть порой мне больно, только б ты достойно Берегла свою бы красоту. Только б ты смеялась, нежно улыбалась, Забывая горькое житье. Только бы морщинки, словно