Soft-Hearted Hana

I ate it and at once my eyes could see you
No sooner had I ooped it down
I felt so far off from the ground I stood on.

My legs they seemed to me like high-rise buildings
My head was high up in the sky
My skin the sun began to fry like bacon.

And then somebody old appeared and asked had I come far . . .
And hadn't they just seen me up on Haleakala . . .
I kept on body surfing to pretend I hadn't heard
There was someone there beside me, swimming like Richard III
And I'm still smiling

Seven naked native girls swam seven sacred pools . . .
Lone-ranger smoking doobies said you're breaking all the rules . . .
You'd better get your clothes on or else there'll be a row . . .
If it wasn't for my sunstroke I would take you on right now . . .
And I'm still smiling.

I fell in love with my Soft-Hearted Hana
She entered right in through my heart
And now although we're miles apart
I still feel her.

She lives beneath the crater in the meadow
She moves among the fruit and grain
You can meet her after heavy rain has fallen.

Похожие новости.

Мне Бы В Твои Сны… (feat.Юлия Савичева)

Я не я, зачем то на свою голову больную Так отчаянно любила, Плакала ночами, Кажется, долго очень плакала, Но так и не открыла. Все твои секреты, все твои истинные мысли, Все твои замки и замки. Но только

Ma Che Bella Che Sei

Ma che bella che sei non ti pettini mai certamente cos? mi confondi lo sai che sei bella lo so certo non morirei ma quando balli per me non mi stanco e lo sai Ma...gico..? ma...gico Ma...gico..? ma...gico Per due

Небо

Небо опускається, Світ поволі зменшується, І кожен намагається голову в пісок... Ви кричите про це, бо ви бачите це І відчуваєте це: Що воно стомилось. Небо прогинається, на очах міняється, В серцях не минає цей жалюгідний страх. Ви

Неподумала

Ранкові істерики Постійне повторення Не бачу попереду Ні краю, ні обрію І ввечері зцілення Ганебною втечею Ми даром наділені Навряд чи доречним Я чую ти втомлений Скажу не повіриш Я керуюсь законами Неписаних віршів Ми могли б залишитися Але не додумались Не лірика пишеться А

Ножницы

Крюк тот, что меня зацепил. Я не знал, потому что не пил. Соль, что завалила глаза, Делала дело свое и слеза. Там, там, за огромным холмом, Ждет нас, но когда мы придем. Но зверь только начал