Soft-Hearted Hana
I ate it and at once my eyes could see you
No sooner had I ooped it down
I felt so far off from the ground I stood on.
My legs they seemed to me like high-rise buildings
My head was high up in the sky
My skin the sun began to fry like bacon.
And then somebody old appeared and asked had I come far . . .
And hadn't they just seen me up on Haleakala . . .
I kept on body surfing to pretend I hadn't heard
There was someone there beside me, swimming like Richard III
And I'm still smiling
Seven naked native girls swam seven sacred pools . . .
Lone-ranger smoking doobies said you're breaking all the rules . . .
You'd better get your clothes on or else there'll be a row . . .
If it wasn't for my sunstroke I would take you on right now . . .
And I'm still smiling.
I fell in love with my Soft-Hearted Hana
She entered right in through my heart
And now although we're miles apart
I still feel her.
She lives beneath the crater in the meadow
She moves among the fruit and grain
You can meet her after heavy rain has fallen.
Похожие новости.
Hoola Hoop
Somewhere in the hiearchies Mr Big picks up his horn Floats a note down to the lowlands and another star is born Then he turns another billion and he deals a little
Алілуя (разом з Олесем Донієм)
Я прокинувся раненько Не будила мене ненька Поголився в перукарні Бляді кажуть - хлопчик гарний Зрізав квіти у сусіда Лисого хромого діда Як на важливе завдання Я рушаю на свідання Приспів: Алілуя, алілуя, я тебе люблю, я кохаю тебе
Мама
На земле московской, Станция "Динамо"... Здесь жила ты, мама, Старенькая мама. Выходил когда-то На платформу эту, А теперь куда-то Еду, еду, еду. Не до магазина, И не до столовки. До моей последней В жизни остановки. Будет той-же самой Станция "Динамо", Где жила ты, мама, Старенькая
Naturale
Naturale il dovere ma senza fatica. Naturale la pioggia che bagna e disseta Natuale sarebbe poter dire no e dover sopportare ma solo chi vuoi. Naturale di notte,sarebbe dormire Naturale fidarsi di gente che senti Naturale ? vedere una madre che muore Naturale un estate
Віє Дим…
Віє дим... Струни дерев чіпляє... Самотнім стогоном відгукнеться, Та стихне. Хто знає?.. Чи не згасне полум’я, що в іскрах Вже ледве дихає життям? Чи не напрасне це буття? Хто володіє знанням? Куди ховаються тіні Від спеки під монцем палючим? За