Blame The Machines

I'm driving up the autobahn
Losing my way as the night gets long
The headlights shining in my face
Scream out the danger of this place

[Chorus:]
And now there's no way home, this love affair is ended
I should have known when I bought into the dream
So like your solid soul, to leave me lost and stranded
I blame myself and I blame the machines

I'm flying blind, I'm speeding through
I hate to think I've been fooled by you
An interactive nightmare show which never ends
It just goes on and on and on and on

[Chorus]

And now, turn left
I have control
You are not required to think at all
Everything we hear (Goes on and on)
Everything we see
Everything we love (Goes on and on)
Everything we feel
Everything we want (Goes on and on)
Everything we do (And on)
Everywhere we go (And on)
Everything we know (And on)

[Chorus]

I blame the machines
Blame the machines
I blame the machines
Blame the machines
I blame the machines
Blame the machines

Похожие новости.

Прощальний Вальс Літа

Дитя моє, ночі безсонні, Дитя моє, лагідні ранки, Дитя моє, теплі долоні, І тихі як сон колисанки. Приспів: Ой люлі, ой люленьки-люлі, Під вечір злетілися гулі. Та й стали думать гадати, Що доні моїй дарувати. (весь куплет -

Босий

На високі полонини Впали чисті роси, Їде поїзд через Київ, В ньому їдуть босі. Приспів: Провідниця постіль носить, Дід навпроти босий-босий, А з вагону так заносить Засвербіло в носі. Лисий бідний, голий, босий, Ніг давно не миє, Їсть банани, гризе сємки, Їде

Неверная Луна

Простым карандашом, вместо слёз - пара фраз На листке сомнения, Кажется за пять минут пролетела жизнь. Накинув капюшон, по листве, не спеша До угла и в сумерки, Чтоб услышать как всегда вслед: "Остановись!". Неверная луна не

Я Люблю Тебе (Як Ніколи Ще Нікого Не Любила)

Я знаю всі твої думки, Лиш тільки я твоє тепло. Твоя любов і навпаки - Я те, що душу опекло. Я дякую тобі за те, Що ти навчив писати Зірками по небу. Я дякую тобі за те, Що

Диалог У Телевизора

— Ой, Вань, гляди, какие клоуны! Рот — хоть завязочки пришей… Ой, до чего, Вань, размалеваны, И голос — как у алкашей! А тот похож — нет, правда, Вань,- На шурина — такая ж пьянь. Ну