Горное Эхо
В тиши перевала, где скалы ветрам не помеха, помеха,
На кручах таких, на какие никто не проник, никто не проник
Жило-поживало веселое горное, горное эхо,
Оно отзывалось на крик — человеческий крик.
Когда одиночество комом подкатит под горло, под горло
И сдавленный стон еле слышно в обрыв упадет, в обрыв упадет —
Крик этот о помощи эхо подхватит, подхватит проворно,
Усилит и бережно в руки своих донесет.
Должно быть, не люди, напившись дурмана и зелья, дурмана и зелья
Чтоб не был услышан никем громкий топот и храп, топот и храп —
Пришли умертвить, обеззвучить живое, живое ущелье.
И эхо связали, и в рот ему всунули кляп.
Всю ночь продолжалась кровавая злая потеха, потеха
И эхо топтали, но звука никто не слыхал, никто не слыхал
К утру расстреляли притихшее горное, горное эхо —
И брызнули слезы, как камни, из раненных скал…
И брызнули слезы, как камни, из раненных скал…
И брызнули слезы, как камни, из раненных скал…
Похожие новости.
Вільна
На шість хвилин зникає сон... Вода і тінь з її долонь – Сумна і божевільна! Кривий танок її бажань – Останній крок у океан... Далека і свавільна! Приспів: Я бачила вогонь у неба на вустах, Запалена у снах
Grandma Harp
Grandma's maiden name was Zoan Villines There's 90 years to tell about in a few short lines Born in Newton County down in Arkansas Then in nineteen-one she married Grandpa We laid her soul
Янголе Мій
На зорі моїх днів бовваніла сльота, Тільки янгол яснів і кружляли літа. Янголе, янголе мій. А в глуху німоту, коли обрій зникав, Крізь мою суєту він стояв і чекав. Янголе, янголе мій. А коли обривалось за
Неизъяснимо
То, что происходит Я даже не знаю Я иду в огне Но я не сгораю Катишься по рельсам Гасишься и гаснешь И вдруг это сердце Распахнуто настежь И вагон, где ты был Проносится мимо И все неизъяснимо. То,
Polly Von
I will tell of a hunter whose life was undone, By the cruel hand of evil at the setting of the sun, His arrow was loosed and it flew through the dark, And
