Горное Эхо
В тиши перевала, где скалы ветрам не помеха, помеха,
На кручах таких, на какие никто не проник, никто не проник
Жило-поживало веселое горное, горное эхо,
Оно отзывалось на крик — человеческий крик.
Когда одиночество комом подкатит под горло, под горло
И сдавленный стон еле слышно в обрыв упадет, в обрыв упадет —
Крик этот о помощи эхо подхватит, подхватит проворно,
Усилит и бережно в руки своих донесет.
Должно быть, не люди, напившись дурмана и зелья, дурмана и зелья
Чтоб не был услышан никем громкий топот и храп, топот и храп —
Пришли умертвить, обеззвучить живое, живое ущелье.
И эхо связали, и в рот ему всунули кляп.
Всю ночь продолжалась кровавая злая потеха, потеха
И эхо топтали, но звука никто не слыхал, никто не слыхал
К утру расстреляли притихшее горное, горное эхо —
И брызнули слезы, как камни, из раненных скал…
И брызнули слезы, как камни, из раненных скал…
И брызнули слезы, как камни, из раненных скал…
Похожие новости.
Be Here Now
Remember, Now, Be Here Now As it's not like it was before. The past, was, Be Here Now As it's not like it was before - it was Why try to live a life, that
Екскурсія По Києву
- Добрий день, май нейм Іван. Це є сентрал наш майдан. Він є символ індепеденс, зіс іс б’ютіфуль фонтан. Прошу взяти долар ван, кинуть даун в цей фонтан, а потім підем еврібаді в Гайдамацький ресторан. Тут в нас
I’ll Never Smile Again
I'll never smile again Until I smile at you I'll never laugh again What good would it do For tears would fill my eyes My heart would realize That our romance is through I'll never love again I'm
Народна Пісенька
Як ішов я пізно ввечір Попід твою хату, Вийди, Галю, на обору, Будем панкувати! Приспів: Місяць та зорі, Тепло надворі, А ми з тобою Майже голі! (весь куплет - 2) Йду я далі по дорозі, Зустріну Марусю, Гет немита, ноги босі, До
До Свидания, Кошка (Кот кошку любил)
Замирают шаги В повторении эха, Взмах прощальной руки – Небольшая утеха. Ледяное прощай, Много это иль мало? Звоном меди на чай В тишине прозвучало. Кот кошку любил очень-очень, Кот кошку с ней проводил дни и ночи, Но у кошек неизменна
