Повесица

Раненое сердце весит тяжелее
Пробую согреться - пью и не пьянею
Я прошу - верни меня

Кто тебе позволит или не позволит
Чего же ты боишься - Бога или боли
Я прощу, верни меня

Припев:
Я хочу повеситься
Фонарь, верёвка, лестница
Забыть...
Два кровавых месяца
Столько мин и пострадавших
Буду висеть, молчать и любить

Проигрыш:

С кем-то говорю и ничего не слышу
Ухрипла и горю, люблю и ненавижу
Я прошу - верни меня

Мимо проплывают люди и недели
И я неплохо к вам, но вы мне надоели
Я прощу, верни меня

Припев:
Я хочу повеситься
Фонарь, верёвка, лестница
Забыть...
Два кровавых месяца
Столько мин и пострадавших
Буду висеть, молчать…

Соло.

Припев:
Я хочу повеситься
Я хочу повеситься
Фонарь, верёвка, лестница
Забыть...
Два кровавых месяца
Столько мин и пострадавших
Буду висеть, молчать

Я хочу повеситься
Луна, улыбка, лестница
Забыть...
Два кровавых месяца
Столько мин и пострадавших
Буду висеть, молчать и любить

Похожие новости.

Танцуй Танцуй

Я одеваюсь, брею харю, иду пить с толпой. Сегодня я хочу бухать ведь сегодня выходной. Мы пьём за нас и хуярим в клуб, Я хочу сегодня просто быть кумарным в дуб. Нахуй мне колёса

Кіт

Кіт вигнувся дугою Шкварчіла сковорідка Дівчина плела коси Тай трохи задрімала Проповз павук по стелі В акваріумі рибки Ганяли одна одну Поміж собою грали Підметене подвір’я Бо завтра буде свято Як розпустились квіти Біля твоєї хати Собака спить на буді Там сонечко тепліше А

Friends Don’t Do Like That

Like shark in the cold bloody water Patiently you swam by my side And the day I collapsed in the corner You attacked like a thief in the night Every time I close my

Засинай

Дивина! Я без дна. У мені золоті дощі, Дві душі. Дінь-дінь-дінь... Тихий дзвін... Розтоплю серце з кришталю, Я люблю! Приспів: Засинай! Засинай! Засинай! Я з тобою, знай! Засинай! Засинай! Засинай! Я з тобою, знай! Три світи, Три мости, Ніжний сон і тепло долонь – Все тобі! Приспів

Візерунки

Вдар колесом об рейки, струни заспівають, затанцюють сонця промені дзвінкі на немитих шибах. Знав, або може не знав, що губив що шукав, в піднебесся поринав крізь немиті шиби. Кожен з нас хоч раз хотів спинити час. Дощ батогом дороги крає, вибиває, намиває візерунками життя на немитих шибах. Жаль, або може не жаль, настає вже час прощань задихані в