Шлях У Лес

Мой шлях у лес ідзе па сьцерні,
Як быць далей – усё адное мне.
Полем-пожняй крок зноўку праз туман,
Яго крыльле – дзьверы ў сьвет нязнаны.
Памкнуся ў неба, рыну ў горкі палын
Стралою зь неба,
Праклінаючы тых, хто тут жыве.
Ты будуеш у полі сьцяну? А я – люблю...

З ваўкамі сустракаць сьвітанак,
Гайдацца ды з русалкамі на вярбе
Ды каб з чаротам пагутарыць у журбе.
Тут вецер замятае сьлед,
І ў добры шлях вядуць Сонца і Полань
Калі пачуеш песьню з поля – я, не здань.

Ляці бы цень у вершалінах траў,
Вазьмі той сьвет, які ты так шукаў.
Ты знайдзі сваё схаванае жыцьцё
Калі хочаш устаць з каленяў – ня падай.
Танцуй са мною басанож па сьцерні
Хадзем са мною...
Чутны галасы з пазамерлых траў.
Хтось баіцца выйсьці на двор,
А я люблю...

Салодкіх сноў тым, хто доўга сьпіць
І здатны нат ды у прорве жыць
За сьцяною я, нібыта ўва сьне,
Што хоць зрэдку прыйдзе да вас у госьці...

Похожие новости.

Місто немов сузір’я... Як часто, блукаючи, йшли ми на світло домів, від яких не лишилося й каменя!.. Та хто нам повірить, що йшли ми на світло? Як часто шукали ми гирло, і міст, і

Муз: О.Молчанов Сл. А.Славоросов Под покровом синих небес Лихо мое лихо, На земле, где так много чудес, Ты шепнул мне тихо. Солнце огненным колесом, К западу скатилось, Может все слова только сон, Но забыть не могу Словно грива

Коли метаєшся в самотності. І віриш, ще не заборонено. То ніби в благодатному Різдві. Секунди ловиш задоволено. Клянучи з ліжка до дверей, То знов до столу. Стаю подібне я апостолу Життя земно Христового. Біжу із дому. Розбиваю вщент. Надію близькому

Где-то рядом ты. Где-то рядом, но тебя не вижу. Подойди ко мне - Я ведь не обижу. Разлетелись так, Как уходят разные дороги. Не смотри назад - Там одни тревоги! Беги по небу! Только, только не упади! Сколько надо сил, Чтобы

Белой рекой, Рядом с тобой Я плыву по волнам любви. Ты не спеши, Не разбуди – Это сон моей мечты, Это мир моей души, Там, где я и ты, я и ты. Летней порой, Снежной зимой Мою жизнь заполняешь ты. Буду