Шлях У Лес

Мой шлях у лес ідзе па сьцерні,
Як быць далей – усё адное мне.
Полем-пожняй крок зноўку праз туман,
Яго крыльле – дзьверы ў сьвет нязнаны.
Памкнуся ў неба, рыну ў горкі палын
Стралою зь неба,
Праклінаючы тых, хто тут жыве.
Ты будуеш у полі сьцяну? А я – люблю...

З ваўкамі сустракаць сьвітанак,
Гайдацца ды з русалкамі на вярбе
Ды каб з чаротам пагутарыць у журбе.
Тут вецер замятае сьлед,
І ў добры шлях вядуць Сонца і Полань
Калі пачуеш песьню з поля – я, не здань.

Ляці бы цень у вершалінах траў,
Вазьмі той сьвет, які ты так шукаў.
Ты знайдзі сваё схаванае жыцьцё
Калі хочаш устаць з каленяў – ня падай.
Танцуй са мною басанож па сьцерні
Хадзем са мною...
Чутны галасы з пазамерлых траў.
Хтось баіцца выйсьці на двор,
А я люблю...

Салодкіх сноў тым, хто доўга сьпіць
І здатны нат ды у прорве жыць
За сьцяною я, нібыта ўва сьне,
Што хоць зрэдку прыйдзе да вас у госьці...

Похожие новости.

Imagine you are here with me To do anything you want with me What would be the words you'd say to me I wanna know So tell me right now While I've got you on

She looked like mother nature Dressed up in black She had a yin and a yang Tattooed on her back She was a pretty little blonde on a big white horse I wanted a ride,

Стихи и музыка: А. Васильев Руки как лед. Лед или камень. Там за окном Завеpтелся чужой веpтолет. Я не знаю, не знаю, не знаю, Откуда пpиходит цунами. Встpетимся завтpа. Я что-то скажу. Белая ночь. Темные штоpы. Из веpтолета нам машут pукой

Пригадалась вузька стежина, Що вела нас до тих беріз, Верболозовий дух, калина, Спомин знову сюди привів. Ніжний дотик руки стрічання І та млосна цілунку мить І кохання палке признання В моїм серці й тепер горить. Приспів: Ой Прут ріка,

В парку під тоненьким деревом Стоїть панок з кругленьким черевом І воду п’є із соком пурпуровим І усміхається, чи ж не чудово? Ах, як чудово! Дівчатко з голубим бальоником, Хлопчина з дерев’яним коником, Близнята з однією пипкою, Панянка