Шлях У Лес

Мой шлях у лес ідзе па сьцерні,
Як быць далей – усё адное мне.
Полем-пожняй крок зноўку праз туман,
Яго крыльле – дзьверы ў сьвет нязнаны.
Памкнуся ў неба, рыну ў горкі палын
Стралою зь неба,
Праклінаючы тых, хто тут жыве.
Ты будуеш у полі сьцяну? А я – люблю...

З ваўкамі сустракаць сьвітанак,
Гайдацца ды з русалкамі на вярбе
Ды каб з чаротам пагутарыць у журбе.
Тут вецер замятае сьлед,
І ў добры шлях вядуць Сонца і Полань
Калі пачуеш песьню з поля – я, не здань.

Ляці бы цень у вершалінах траў,
Вазьмі той сьвет, які ты так шукаў.
Ты знайдзі сваё схаванае жыцьцё
Калі хочаш устаць з каленяў – ня падай.
Танцуй са мною басанож па сьцерні
Хадзем са мною...
Чутны галасы з пазамерлых траў.
Хтось баіцца выйсьці на двор,
А я люблю...

Салодкіх сноў тым, хто доўга сьпіць
І здатны нат ды у прорве жыць
За сьцяною я, нібыта ўва сьне,
Што хоць зрэдку прыйдзе да вас у госьці...

Похожие новости.

Воскресне знову щось в мені І згасне від розчарування Як спрага втопиться в вогні То збудеться моє бажання Стомилась я чекать Тебе не наздогнати Залишся хоч вві сні Я все віддам тобі Це все в твоїх очах Кохання, біль

Загубилось небо - не знайти. Тiльки землi, рiки i гiрськi хребти. Заховалось сонце у вулкана пiч. Загубився мiсяць, загубилась нiч. На загублених деревах спить печаль. Скрипку загубив старий скрипаль. Закував водойми сiрий лiд. Загубився бiлий свiт. Приспів: Треба вище,

Ты всегда в кругу ребят Кажешься плакучей ивой И считаешь некрасивой почему-то ты себя У тебя грустны глаза, и смешная челка Неприметная девчонка Я хочу тебе сказать Припев: Ты не плачь, не плачь Ты не плачь, не плачь Ты

Їхали козаки, їхали по полю І лунала пісня про їхнюю долю. Про їхнюю долю, про справжнюю волю. Їхали козаки, їхали по полю... Їхали козаки та й пісню співали. Про те, як любили і як воювали За

[with Rita Coolidge] I feel the hunger you feel in your touch burning my body and soul And it's frightenin' just wantin' somebody so much so close to losing control But darling don't