Волынки и Web.
Ничего общего! Почти...

Песня-сказка О Старом Доме На Новом Арбате

В рубрике: Тексты песен — 19.06.2012

Стоял тот дом, всем жителям знакомый —
Ведь он уже два века простоял,
Но вот его назначили для слома,
Жильцы давно уехали из дома,
Но дом пока стоял...

Холодно, холодно, холодно в доме.

Парадное давно не открывалось,
Мальчишки окна выбили уже,
И штукатурка всюду осыпалась,
Но что-то в этом доме оставалось
На третьем этаже...

Ахало, охало, ухало в доме.

И дети часто жаловались маме
И обходили дом тот стороной.
Вооружась лопатами, ломами,
Объединясь с соседними дворами,
Вошли туда гурьбой

Дворники, дворники, дворники тихо.

Они стоят и недоумевают,
Назад спешат, боязни не тая:
Быть может, в доме чей-то дух витает!
А может, это просто слуховая
Галлюцинация?..

Боязно, боязно, боязно очень!

Но, наконец, приказ о доме вышел,
И вот рабочий — тот, что дом ломал, —
Ударил с маху гирею по крыше,
А после клялся, будто бы услышал,
Как кто-то застонал

Жалобно, жалобно, жалобно в доме.

...От страха дети больше не трясутся:
Нет дома, что два века простоял,
И скоро здесь по плану реконструкций
Ввысь этажей десятки вознесутся —
Бетон, стекло, металл...

Здорово, весело, красочно будет...


Похожие новости.


В Кінці Гребл

В Кінці Гребл

В кінці греблі шумлять верби, Де я їх садила... Нема мого миленького, Що вірно любила. Нема його і не буде - Поїхав за Десну; Казав рости, дівчинонько, На другую весну! Росла, росла дівчинонька Та й на мірі стала; Ждала, ждала



Боляче Боже

Боляче Боже

Цей птах - сумний, трикрилий. Я наречу його бунтівником. Він з тих, що стежить самотні душі, За бравий сад і вічності окром. Як немовля позбувшись плоті, Як божевільний, я зайвий тут. Доле моя, я знову впеклі, Як



Пісня Про Алколоїда

Пісня Про Алколоїда

Вже другу добу Цей чолов’яга пасе свою худобу Він вже збився з ходу Так, він з того роду, Що немає переводу, Але він шукає вогненну воду І не біда, що вигулює свою худобу він у місті На



Заднє Око

Заднє Око

Я чую дзвін, то, Мабуть, труби, геть Тікай, бо влучу з-під ребра. Треба щоб, щоб, щоб до Вуха сяли білі зуби, Майже 32. Доволі, дай-но цвях, його зігну, То буде те, не зовсім я. Отож стій, стій, стій,



Жовта Кульбаба

Жовта Кульбаба

Harlem Жовта кульбаба, сонце і вітер. Ти сперся рукою на холодильник. Хтось говорив... Я пам’ятаю, що сходило сонце вже сотий десяток. Harlem. бувають хвилини ще більш сумніші ніж сльози від чайного листя - Годинник




Нет комментариев

Комментариев нет.

Извините, обсуждение на данный момент закрыто.