Утешь Меня, Судьба

Утешь меня, судьба моя утешь,
Усталой воли не погас еще мятеж.
Напомни мне движением случайным
Те времена, когда мой взор был смел и свеж.
Меж разумом и сердцем новый встал рубеж.
Сомнения увенчаны отчаяньем.

Когда сбывались предсказаний беды
Я клял тебя немилосердный рок,
Когда любовь слезами я изведал
Я понял счастью мал на свете срок,
И вдохновенье в горести не впрок,
Так тяжелы знамёна без победы.

Но как травой мне по ветру стелиться,
Когда я всё же цел и невредим?
Неужто нам душою не добиться
Того, что все мы разумом хотим?
И в мире, что со мной неразделим
Я должен на две веры разделиться...

И жизнь бежит светящейся рекой
Меж берегов невидимой беды,
И звёзды чертят на небе следы
Всесильной и всезнающей рукой,
И зыбкий свет моей мерцающей звезды
Мне не сулит ни счастья, ни покоя...

Похожие новости.

(feat. Dennis Brown with Damian Marley) [Damian Marley] Imagine Ghana like California with Sunset Boulevard Johannesburg would be Miami Somalia like New York With the most pretty light The nuffest pretty car Ever New Year the African Times

Озернись навколо, подивись навкруг Тиша та спокій твій єдиний друг Енергію й сили в собі відшукай Створи для себе на Землі рай Синє чистеє небо Нема жодної хмари Біль не прийде до тебе Я загою всі рани Приспів: Ти

Ще мить тому я день стрічав, Ще промінь сонця грів мої надії І сліпо завтрашнього дня чекав Та зараз ще хоч раз вдихнути моя мрія. Колючим списом протинає страх, Не слухає, німіє моє тіло, Лиш відчуваю

Були-були на сонце сподівання Та раптом темна хмара надійшла І серце вкрила прохолод чекання І на душі поменшало тепла. Де пахкотіли трави-медоноси Запахло гірко духом полину, Вже соловей не п’є досвітні роси, Не будить в серці ніжності

Корови моляться до сонця, що полум’яним сходить маком. Струнка тополя тонша й тонша, мов дерево ставало птахом. Від воза місяць відпрягають. Широке конопляне небо. Обвіяна далінь безкрая, в сивім димі лісу гребінь. З гір яворове листя лине. Кужіль, і