Человек За Бортом
Был шторм: канаты рвали кожу с рук,
И якорная цепь визжала чёртом,
Пел ветер песню грубую — и вдруг
Раздался голос: "Человек за бортом!"
И сразу — "Полный назад! Стоп машина!
На воду шлюпки! Помочь!
Вытащить сукина сына,
Или там сукину дочь".
Я пожалел, что обречён шагать
По суше — значит мне не ждать подмоги:
Никто меня не бросится спасать
И не объявит шлюпочной тревоги.
А скажут: "Полный вперёд! Ветер в спину!
Будем в порту по часам.
Так ему, сукину сыну,
Пусть выбирается сам!"
И мой корабль от меня уйдёт —
На нём, должно быть, люди выше сортом.
Вперёдсмотрящий смотрит лишь вперёд —
Ему плевать, что человек за бортом.
Я вижу: мимо суда проплывают —
Ждёт их приветливый порт.
Мало ли кто выпадает
С главной дороги за борт!
Пусть в море меня вынесет, а там —
Гуляет ветер вверх и вниз по гамме,
За мною спустит шлюпку капитан,
И обрету я почву под ногами.
Они зацепят меня за одежду —
Значит падать одетому плюс,
В шлюпочный борт, как в надежду,
Мёртвою хваткой вцеплюсь.
Я на борту — курс прежний, прежний путь,
Мне тянут руки, души, папиросы,
И я уверен: если что-нибудь —
Мне бросят круг спасательный матросы.
Правда с качкой у них перебор там,
В штормы от вахт не вздохнуть,
Но человеку за бортом
Здесь не дадут утонуть!
Похожие новости.
Я Ждал Тебя
Я задыхался в тебе тобою одной дыша. Я знал с твоею душой навеки моя душа. Я забывал твою нежность, Наших долгих разлук неизбежность. Но всё время ждал одну тебя... Ждал одну тебя... Я пил по капле
В Стиле Ренуара
День был летний пасмурный и длинный, Очередь понурая стояла. Покупала Лина апельсины - Ей чертовски солнца не хватало. А душа всегда стремилась к свету, К лучику столь редкому на небе. В кожуре оранжевой ответа Девочка искала, как
Ми Будемо Перш
Кожен день і час Піднімає нас На крила. Тиснемо на газ, Розправляти час Вітрила. Закипає кров, Бо тече любов У жилах Енергетично безмежна. Приспів: Ми будемо перші (там). (4) Збуджують вітри Смаком висоти. Там мрія. Зупиняє страх І зриває дах Стихія. Закипає кров, Бо тече любов У жилах Енергетично безмежна. Приспів (2)
Кафельний Памятник
Слава Ісу, нероби. Щістя, здоров’я, многая літ усім. Най жиє Гуцулія. Будьмо всі уважні. Любіт тата, маму. І вважєйте на один одного. Я народився в Гриняві. Щістє я там запізнав. Я так хотів шоби вуйко мій Кафельний памятник мав Любі
Forty Four
I wore my .44 so long, I've made my shoulder sore I wore my .44 so long, I done made my shoulder sore Well, I'm wondrin' everybody, where'd my baby go Well, I'm
