Qарпа-ратів
Від самого ранку весь офіс гудів –
Фірма влаштовує карпаратів.
Дівчата нарядні, дівчата гарні
По черзі бігають до перукарні.
Рекламний відділ закинув рекламу –
Активно готує культурну програму.
Іншу програму ввели програмісти –
Весь день не пити, весь день не їсти.
Приспів:
Карпаратів – повних ротів!
Карпаратів – набитих животів!
Перетворились на хтивих котів!
Це карпаратів! А! Карпаратів! А!
Карпаратів – повних ротів!
Карпаратів – набитих животів!
Перетворились на п’яних скотів –
Пропускати ніхто не хотів!
Скоро всі будуть пити, всі будуть їсти –
Пакують в автобуси, везуть за місто.
Дві години у пробках і ось привезли,
Ласкаво просять давно накриті столи.
Народ на столи задивляється скоса,
Та змушений слухати великого боса.
"Ви всі дуже плідно попрацювали,
Але премій не буде, бо грошей дуже мало!".
Приспів
Шум! Гам! Повний бедлам!
Тіло ще тут, голова вже десь там!
Хто в ліс, хто по дрова! Готовий! Готова!
Дим коромислом, галаслива розмова!
А цвяхом програми стане виступ "звєзди" –
Наприклад, Гайтани або Світлани Лободи.
Якщо ж у дівчат роботи повно і так,
На крайняк, заграє група "Тартак"!
Приспів
Там тамада там, там тамада, тамада, тамада...
Похожие новости.
Майже Сама
Не згадати, не відчути - серця більше нема І назад не озирнутись, далі тільки зима Не спинитись, не вернутись - заборонено вхід За хвилину мої сльози перетворяться в лід. Не догнати, не втримати сни,
The Flying Club Cup
I built my house of reeds upon a marsh in Elise My father was released a day's walk from San Denise We buried him beneath the bone-white sands of San Denise Silence of
Non Capiva Che L’Amavo
Qui seduto sul letto ripenso a noi a quei giorni che il vento ha portato via quante sere passate allo stesso bar con gli amici che adesso non vedo pi? il suo sguardo era
Мои Фобии
Я не прыгну с парашюта, знаю запутаются стропы Боюсь облучения и с роду непользуюсь сотовым Вот-вот случится автокатастрофа, гроб исправит горб Как и Хохлопонт проебёт Красноярскому роботу Всё равно разведу костёр, хоть и пирофоб Нет
Лелека
Холодний вітер в очі мені, меланхолічно сяють міста вогні. Слова мов риби тихо сплять в глибині Я нерухомий мов постріл. А твої сльози – холодна роса, Байдуже дивляться униз в небеса. І жоден з нас