Кожне Тіло
На старому тартаку давно роботи немає,
Але музика сюди зараз людей поназбирає!
Приходять хлопці, приходять дівчата,
Приходять тільки ті, хто любить танцювати.
Їздець на дисках накрутив патефон,
Майстер церемоній верещить у мікрофон.
Блимнуло світло і басова діжка
Гупнула гучно – затремтіли ніжки!
На вході працює контроль обличчя,
Бо дженджиків та жужиків сюди ніхто не кличе.
Як маєш літунця – спрямуй сміливо ногу
Або у позахолод, або на танцпідлогу.
Аж ось почалася битва Бі-хлопців,
Бі-хлопці із себе вдають незнайомців.
Такі вже викрутаси виробляють, поганці!
І тепер кожне тіло танцює ламані танці!
Приспів:
Покладіть свої руки в повітря!
Ляпайте свої руки!
Покажіть мені свої очі!
Дайте мені свій голос!
Розлітаються кінцівки на всі сторони світу,
Але що куди летіло – неможливо зрозуміти.
Крутиться, вертиться, хоче упасти,
Але ніхто нікого чомусь не хоче вкрасти!
Не хоче – бо зараз усім не до цього!
Адже потрібно, як слід, понатирати підлогу
Своїми штанцями, кофтинами, капцями.
Натер – значить можеш займатися танцями!
Та я не танцюю, хоч музика грає,
Бо так танцювати в мене вміння немає.
Я рота роззявлю та витріщу очі –
Стою та дивлюся, як танцюють охочі.
Бі-хлопці стрибають, бі-хлопці кружляють
І знов викрутаси свої виробляють.
А ті, що стоять, – ті, пробачте, засланці!
Бо тепер кожне тіло танцює ламані танці!
Приспів
Похожие новости.
Learn My Lesson
Tonight the sunset means so much The one thing that you know you'll never touch Like the feeling, the real thing I reach out for that sweet dream But somehow the darkness wakes me
Когда Ты Вернешься
Как мы любили когда-то светло, Как все надежды на воздух взлетели Сколько сквозь пальцы воды утекло Сколько мы песен с тобой не допели Звезды упали с вечерней росой Кто же на слово мое отзовется, Но разойдется
Дівчата
Дівчата їдуть до центру, м треба бути на часі, а інше їх мало хвилює, у них невідкладні справи. Минають сезони і моди, століття проносяться мимо, а ми спостерігаємо з вами, абсолютно незмінну картину. Дівчата їдуть до центру, м треба
Сказка О Несчастных Сказочных Персонажах
На краю края земли, где небо ясное Как бы вроде даже сходит за кордон, На горе стояло здание ужасное, Издаля напоминавшее ООН. Все сверкает, как зарница,- Красота! Но только вот -
Чекай На Мене
Чекай на мене. Прийде час, Коли у погляді раптовім. Ти, як колись, побачиш нас В холоднім присмерку зимовім. Ввірветься, болем забринить Він на вустах твоїх тремтячих. І саме в цю останню мить Ти все мені уже пробачиш. Там