Кожне Тіло
На старому тартаку давно роботи немає,
Але музика сюди зараз людей поназбирає!
Приходять хлопці, приходять дівчата,
Приходять тільки ті, хто любить танцювати.
Їздець на дисках накрутив патефон,
Майстер церемоній верещить у мікрофон.
Блимнуло світло і басова діжка
Гупнула гучно – затремтіли ніжки!
На вході працює контроль обличчя,
Бо дженджиків та жужиків сюди ніхто не кличе.
Як маєш літунця – спрямуй сміливо ногу
Або у позахолод, або на танцпідлогу.
Аж ось почалася битва Бі-хлопців,
Бі-хлопці із себе вдають незнайомців.
Такі вже викрутаси виробляють, поганці!
І тепер кожне тіло танцює ламані танці!
Приспів:
Покладіть свої руки в повітря!
Ляпайте свої руки!
Покажіть мені свої очі!
Дайте мені свій голос!
Розлітаються кінцівки на всі сторони світу,
Але що куди летіло – неможливо зрозуміти.
Крутиться, вертиться, хоче упасти,
Але ніхто нікого чомусь не хоче вкрасти!
Не хоче – бо зараз усім не до цього!
Адже потрібно, як слід, понатирати підлогу
Своїми штанцями, кофтинами, капцями.
Натер – значить можеш займатися танцями!
Та я не танцюю, хоч музика грає,
Бо так танцювати в мене вміння немає.
Я рота роззявлю та витріщу очі –
Стою та дивлюся, як танцюють охочі.
Бі-хлопці стрибають, бі-хлопці кружляють
І знов викрутаси свої виробляють.
А ті, що стоять, – ті, пробачте, засланці!
Бо тепер кожне тіло танцює ламані танці!
Приспів
Похожие новости.
Маша
Кто не знает в нашем доме Машу, Я скажу вам, что тому не повезло. Выйдет лишь на улицу на нашу - Сразу кажется, что солнышко взошло. ПРИПЕВ: Маша, Маша, ты всех на свете краше! Маша, Маша,
Моє Життя
Якщо зелений, значить темний ліс, Якщо рожевий - тільки ранок, Якщо це білий - вітер нам приніс Зими частинку на останок. Коли це сірий, значить будній день, Коли блакитний, значить не похмурий, Якщо пожовклий, значить тільки
Я Люблю Тільки Тебе
Варто чи ні Жити без тебе? Я б полетів З тобою в небо. Я повернув би час назад І сказав би так: Приспів: Я люблю тільки тебе, Богом дану мені. Моє серце палає У вогні, що ти дала мені, Богом дана
Ні-би-то-н
Я ще не мав в житті нічого, що б лишилось на життя, Дезінфікована пам’ять, стерильні чуття, На невдачі нема чого власні сльози лити, Бо, на жаль, нема на кого б це звалити. Нема чого
Легенда Про Іванка Та Одарку
Там, де сідає сонце Там, де блукає вітер Там, де на полонинах Дзвінкая луна трембіта Там, де зелені гори Там, де високі хмари Там в давнину Одарка Єдная квітку шукала Цвіте де тая квітка Чому у крові свитка Чому єдна