удзики

Квитки вже куплені, колеса стукані,
Мрії занюхані і розклад не чека.
Дурні обставини мене обставили,
Тебе позбавили – не долетять мої слова!

Приспів:
І кожен сам своє пальто,
удзики – по черзі знизу догори.
Хтось серце вкрав, але я знаю –
Я по очах грабіжника впізнаю
Згори вниз і знизу догори.

І каву річкою в безсоння пічкаю
Побитий звичками і зранку голова,
Твої недоліки – порожні ноліки,
Відносно коліків, що не долетять мої слова!

Приспів (2)

Похожие новости.

Я хочy, чтобы во pтy оставался честный вкyс сигаpет, Мне очень доpог твой взгляд, мне кpайне важен твой цвет, Я yмиpаю, когда вижy, точно вижy, и некомy спеть, Я так боюсь не yспеть,

Ти ходила в школу завжди по вулиці моїй, А мені хотілось бути асфальтом. Щонеділі на автобусі ти їздила в село, А мені хотілось бути автобусом. Ти тримаєш міцно портфель у руці, А мені хотілось бути

You think that I don't feel love But what I feel for you is real love In other's eyes I see reflected A hurt, scorned, rejected Love child, never meant to be Love child, born

Ее звали мечтой. Он хотел убежать, да не сумел... И звонили звонки, Через все позвонки. Да, так он хотел. Да.. Да я читала... Да.. Он хотел убежать... да... Блеф, не сумел. Ее звали мечтой... Ее звали мечтой... Да, так он

Настал час, Когда это должно было произойти... Многие не были готовы в тот день... И мир был пуст- Лишен времени и жизни... А земля- Ком твердой глины- Замерла в тихой бездне... Не было даже туч- Тьма справлялась и без