Make-Up And Faded Blue Jeans
In downtown Modesto I was workin' the Holiday Inn
I would stick with a gig that would last us throughout the weekend
I was singing a new song I'd wrote on the way into town
When she came in the front door and found her a place to sit down.
Hey I knew right away that she like the words to my song
Cause she stared at my git guitar and followed my fingers too long
And she had the likeness of a girl I'd seen in my dreams
But lights can do wonders with make up and faded blue jeans.
And the last thing I needed was somebody messin' up my mind
So I found a hundred reasons for lookin' her way one more time
She could cause me to sing bad and fall out of love with guitar
And blow all my chances at bein' a big singing star.
With one passin' glance I could tell she was young for her age
Yeah she got to looking better as she got down closer to the stage
And as she sipped on her wine I knew just the kind she would be
And somehow I knew she was here to the bad things to me.
And the last thing I needed was somebody messin' up my mind
So I found a hundred reasons for lookin' her way one more time
She could cause me to sing bad and fall out of love with guitar
And blow all my chances at bein' a big singing star.
She could cause me to sing bad and fall out of love with guitar
And blow all my chances at bein' a big singing star...
Похожие новости.
Ты Не Считаешь Себя Виноватой
Я понял... я виноват во всём: в том, что ты так и не сказала, а я сам - не просёк что далёк я от тусовок, клубов особо и после ссоры внутри меня минус
Від Тебе
Щось приходить, а щось вже йде Щоб з'явитися в новому місці Там, де ріки біжать кудись, Там де хмари торкаються гір Що залишилось від тебе — Пісня вітру, колір неба Теплий тихий ніжний спогад, Подарунки-мрії бога Час приходить
Fall Again
Feels like a fire that burns in my heart Every single moment that we spend apart I need you around for every day to start I haven’t left you alone Something about you, starin'
Мій Давній Голос
Палкий, нічим незаспокійний, ловлю слова, мов барвні скельця. Як же ж я терня туги рвійне з корінням вирву з штольні серця? Терпке похмілля свіжих ранків п’янить як і давнійш п’янило. Дивлюсь в блакитну призму склянки, де заламалось
Батькова Пісня
Якраз заходив падолист... Тобі б ще з нами бути й жити, А ти зів’яв, як жовтий лист, І небесам подавсь служити. Без тебе двір наш став пустий І постаріла наша хата. Без тебе став я сам