The Days Of Our Age

The days of our age are threescore years and ten,
And though men be so strong that they come,
To fourscore years, yet is their strength then,
But labour and sorrow, so soon passeth it away,
And we are gone;

And as for me, my feet are almost gone,
My treadings are well nigh slipped,
But let not the waterflood drown me,
Neither let the deep swallow me up;
So going through the Vale of Misery,
I shall use it for a well,
Till the pools are filled with water;
For thou hast made the North and the South,
Tabor and Hermon shall rejoice in thy name.

Похожие новости.

Мокре волосся лізе у очі Лізу угору, щоб сховатись від всіх Не можу вже думать про вашу свободу Про перемогу одну на всіх Приспів: Моя голова не мікросхема Не хочу мислити як усі Люди-моноліти то ваша система Я

Лети, лети лепесток, лети на запад, восток, Лети на север, на юг, лети, наматывай круг, Во след сплошной полосе, на незнакомом шоссе, По черно-белым полям, вдоль земляничных полян... Лети, лети лепесток, лети на Дальний

Up until one century ago there lived, in the Zi Duang provence of eastern country. A glass-like spider. Having devoured its prey it would drape the skeletons over its web in weeks creating

we've no footprints to follow no trace in the sand no star sign to guide us through this no man's land with poison to swallow diversion at hand no shelter to hide us and no masterplan our future

Згадалось, як любилися вранці Як я подарував тобі слоника зі скла Які в нас були дивні танці Як ти одного разу на плечі в мене плакала Тільки не було цього всього Ти існуєш десь поза