Джулія
Приспів:
Джулія, женщина з востока,
Гарна, трохи косоока.
Джулія, ти з Чарджову, я зі Львова,
Ми не встрєтімся ніяк.
Чуєш? Подзвони, вуха полоскочем,
Попльоткуєм, порегочем.
Хочеш - напиши
Скільки бочок тато з мамом накрутили анаши.
Знов твій верблюд пішов в загул,
На горбі везе в аул, прямо на Стамбул.
Я буду ждать завжди вас двох
Біля пальму трьох дорог
О, як би ні бил путь дальок.
Приспів
Там, де бархани і пісок,
Ми в зелений островок зайдем на хапок.
Нас зрана збуде двох павлін,
Кемел з’їсть твій апельсин,
О, в руки возьму я акин.
Свою родіну нєжно згадаю, сльозу пророню
І в любві тобі Джуля признаюсь, вірші пропою.
Вітер срібний навіє інтімні желанія,
І ніхто не спитає нас про вєроісповіданіє.
До свіданіє.
Но безпрєдєлу є предєл і баул наш похудєл,
Весь аж ввєрх злєтєл.
Бідний павлін від диму вгас
І верблюд як Міккі Маус,
О, ше й журавлі нас звуть на хаус.
Приспів
Похожие новости.
La petite r?colte du jardinier
La ptite r?colte du jardinier. C'etait un de ces ?t?s o? l'herbe avait transpir?e, Ou l'on attendait la ptite r?colte du jardinier, Nos villages savait comment faire, Pour que le petit un jour devienne
Альтависта (Другая Точка Зрения)
В одном из домов, там где кофе и сигарета Те, кто придут узнать что нас нет - простят нас за это В этом году такое жаркое лето Там наверху тихо течет раскаленная крыша Окна
Козача Могила
Ти віриш, що досі триває бій, Що кров’ю полита сира земля, Навіки спинився час, коли ти впав з коня. Ти мабуть не бачив і не відчув Мить, коли вічним сном заснув, Востаннє побачивши ці вільні
Вiдпусти
Я вважав би, що ти білий день без дощу, Але сльози на твому обличчі. І сказав би тобі: "Не моя, не моя", Тільки ти не пускаєш мене. Я вважав би, що ти тиха ніч
Маршрутка
Теперь с утра свежо, теперь не жди тепла Запорошит снежок страну и все дела А сердцу хочется весны, а сердце мается Летит маршрутка в сумрак голубой И славо богу, что дорога не кончается Но неизменно