Parallel Lines
If you found the words, would you really say them?
Or stutter through the verse, with mumbled punctuation?
Remembering the line, an empty metaphor
That you savored by yourself, you're never cured
If I forgot the lines, is it easy enough to fake it?
Or do you need a moment to re-memorize
And model it like a curse half-disguised?
Leers, jeers, whispers and the tears
That final taste before you're taken away
Odds, ends, final amends
It's all right to say it
Just as long as you don't really think so
Give me a little room
To get on with concentration
Just enough to know
What I'm missing in education
Borrowing all the hours that you gave to me
It's a wonder I could ever breathe
Under all your thoughts
You'll hear the floating whisper
Of all the things you were that have been paralleled
All the voices that were raised and finally fell
Leers, jeers, whispers and tears
That final taste before you're taken away
Odds, ends, final amends
It's all right to say it
Just as long as you don't really think so
No lights
No show
No sex
That's all you get
No waits
No calls
No written tests for what you know
Leers, jeers, whispers and tears
That final taste before you're taken away
Odds, ends, final amends
It's all right to say it
Just as long as you don't really think so
Похожие новости.
Журавлині Ключ
Курличуть в синім небі журавлі, Злетівши з місць насиджених і рідних, Летять, летять із отчої землі, Шукать країв затишних і погідних. Приспів: Журавлині ключі - то чужі і незвідані далі. Журавлині ключі - біль розлуки, страждання,
Не Дзвонила, Не Заходила
Раз, два, три, чотири Комети, планети та краплі ртуті, Плакати, солдати та що може бути. Собі плескала на концертах, Нервово дряпая зап'ястя, Дешеві сльози у конвертах, Забути де панує щастя. Приспів: Не дзвонила, не заходила, Ніч тим часом все
G?n?ration Virtuelle
Elle n'a pas connu de p?riode d'apr?s guerre, o? Parait-il le bonheur est moins cher, Ma g?n?ration n'a pas connu d'?co' en ?volution, Pas de baby-boom, pas de Bob Marley Pas de L?on Blum
Нет, Нет, Нет
Словно небо растеряло по земле свои дожди И ушедших дней зачем-то стало жаль Ветер листьями чуть слышно прошептал мне: "подожди, Я верну тебе назад твою печаль" Неужели так бывает, чтобы всё вернулось вновь Нет, не
Сполохи Свічки
Не забути сполохи свiчки Й твої очi, що криком мовчали. Ген, за обрiй, плинула нiчка, Що замок наших рук розiрвала. Приспів: Свiчка, свiчка в вiконцi... Плями є i на сонцi, Та зорить воно й грiє, Допоки в душi