Роби Те, Що Маєш

Ранок, вологість та білий дим,
Естакади пусті, відчуття біди...
Нам з тобою, сестра, вже відміряно час,
Що існує поперед, то вже не для нас.

Вже приваблює спокій, виснажує гріх,
Вже повільно за вікнами падає сніг,
Твоя звичка – причина, і ти зволікаєш,
Але, кажу, сестра: роби те, що маєш.

Ні, сестра, певно, це дарма,
Була хоч образа, тепер – нема,
Все, сестра, відпочинь, сестра, –
Відсоток жаги за хвилину вмира.

Наші спроби щось вдати – невдалі, дрібні,
Бо уява утомлена каже "ні".
Далі так неможливо, і ти відчуваєш,
Щось потрібно зробити, – роби те, що маєш.

Похожие новости.

Сонце, вітер, Марс, Юпітер. Небо, море, Ліс та гори. Дні сюрпризів, Телевізор. Рай, нірвана, Борщ, сметана. Ці прості Радості Грудень, квітень – Грають

Автор слов: Андрей Данилко Композитор: Андрей Данилко Если нам скажут: Ваш поезд ушёл! Мы ответим просто, что подождём другой. И чтоб на перроне скучать не пришлось, Мы накроем стол и выпьем за любовь

Где-то огни, Или это костры, Или печаль моя. Ночью луна, Но не может она Наши забыть слова. Тихо несет вода Наши с тобой года. Тихо несет меня Только не от тебя. "Руки веди И меня сохрани"- Это твои слова. Капли дождя Умывают меня. Просто мне

Ой, казала матінка: "Будь же обережна, - Не спитавши броду, в воду не ступай!" "Мамо, моя матінко, зацвіла черешня - І на серці любо, і в душі розмай!" Приспів: Любиться - любіться! Пийте, доки п’ється, Почуттів

Ты говорил мне – «улыбнись», Ты говорил мне – «это жизнь», Ты говорил – «бывает». Ты говорил мне – «не вопрос», Ты говорил – «не вешай нос», Ты говорил – «скучаю». За поворотом поворот И неизвестно