Роби Те, Що Маєш

Ранок, вологість та білий дим,
Естакади пусті, відчуття біди...
Нам з тобою, сестра, вже відміряно час,
Що існує поперед, то вже не для нас.

Вже приваблює спокій, виснажує гріх,
Вже повільно за вікнами падає сніг,
Твоя звичка – причина, і ти зволікаєш,
Але, кажу, сестра: роби те, що маєш.

Ні, сестра, певно, це дарма,
Була хоч образа, тепер – нема,
Все, сестра, відпочинь, сестра, –
Відсоток жаги за хвилину вмира.

Наші спроби щось вдати – невдалі, дрібні,
Бо уява утомлена каже "ні".
Далі так неможливо, і ти відчуваєш,
Щось потрібно зробити, – роби те, що маєш.

Похожие новости.

Птичка божья не знает ни забот и ни труда, Всё летает и летает, от цветочка до куста. То поёт, то замолкает, ей что радость что печаль И навеки пропадает в ей лишь ведомую

В левой реку джоинт в правой огонь Погружаюсь в дым с головой Высоко в небесах Я закрываю глаза В левой реку джоинт в правой огонь Погружаюсь в дым с головой Высоко в небесах Я закрываю глаза Когда я

Стріляли, зрештою, свої... ...в квітні були зняті мої вірші у "Зміні", зарізані у "Жовтні", потім надійшли гарбузи з "Дніпра", "Вітчизни". (з щоденника Василя Симоненка, 3.09.1963р.) Таки прострелений словами У пружні груди й навздогін - Як по землі

[Verse 1] Everytime you go I'm in the shadows Every day you know the pain inside grows Without you I lose the way Fall apart-go insane Used to be I'd hide inside the tv Lately that's

Здесь даже солнца не видно, говорят Здесь нехуй ловить но, но мы Мы в собственном ритме Мутим то, что помогает жить нам Пропитаны бытом и пылью Здесь без мазы сказку сделать былью И время шепчет i'll