Роби Те, Що Маєш

Ранок, вологість та білий дим,
Естакади пусті, відчуття біди...
Нам з тобою, сестра, вже відміряно час,
Що існує поперед, то вже не для нас.

Вже приваблює спокій, виснажує гріх,
Вже повільно за вікнами падає сніг,
Твоя звичка – причина, і ти зволікаєш,
Але, кажу, сестра: роби те, що маєш.

Ні, сестра, певно, це дарма,
Була хоч образа, тепер – нема,
Все, сестра, відпочинь, сестра, –
Відсоток жаги за хвилину вмира.

Наші спроби щось вдати – невдалі, дрібні,
Бо уява утомлена каже "ні".
Далі так неможливо, і ти відчуваєш,
Щось потрібно зробити, – роби те, що маєш.

Похожие новости.

Не все сбывается, что нам судьбой обещано. Как часто слепы мы средь тысячи огней! И я с тобой прощаюсь, чья-то женщина, Которая вчера была моей. ПРИПЕВ: Я эту женщину любил. И обнимал, и обожал. Как я ее

В серпневу ніч дерев скрипучі голоси Розвіють сни, невдаху виженуть на дах Йому в волосся вчепляться вітри І він підвість зелені очі до гори Туди, де чорна - Черемош ріка Руйнує тишу скелі береги Тече скрізь

Що не так тепер, як стародавно - Похилилося, посмутилося?.. Що знання пращурів загублено; Що Братерство кровне забулося?.. Ой, уся правда тепер пропала, Правда пропала, кривда постала!.. Небо хмарами понасунулося Над степами й лісами понахмурилося... Діди-Прадіди з неба зорями Дивляться

Дозволь мені кружляти над тобою. Я знав Йосифу Кун, я знав ще кількох жінок. Песій Ринок вітав мене песім гавкотом, А черниці з вулиці Сакраменток Ховалися в нішах. Ані разу не вигнав мене Макольондра, Я завше

Диким птахом в сивих хмарах Твоя пісня плиє небом. Наче спалах, наче мрія, Наче квітка з полонини. Сірим птахом в чорнім небі Була ж білою либідка. А що душать тебе сльози, То хіба ж тебе одного? Приспів: Хай не