Роби Те, Що Маєш

Ранок, вологість та білий дим,
Естакади пусті, відчуття біди...
Нам з тобою, сестра, вже відміряно час,
Що існує поперед, то вже не для нас.

Вже приваблює спокій, виснажує гріх,
Вже повільно за вікнами падає сніг,
Твоя звичка – причина, і ти зволікаєш,
Але, кажу, сестра: роби те, що маєш.

Ні, сестра, певно, це дарма,
Була хоч образа, тепер – нема,
Все, сестра, відпочинь, сестра, –
Відсоток жаги за хвилину вмира.

Наші спроби щось вдати – невдалі, дрібні,
Бо уява утомлена каже "ні".
Далі так неможливо, і ти відчуваєш,
Щось потрібно зробити, – роби те, що маєш.

Похожие новости.

[Liam] [Verse 1:] From the moment I met you, everything changed I knew I had to get you, whatever the pain [Harry] I had to take you and make you mine [Niall] (take you and make you

Built with lives Remembered in plans A history of no-ones: For the glory of just one man Should Smith now fall Then Taylor takes his place We're measuring our progress By burying our waste Pyramids, palaces Railways and mills Viaducts,

Я в облака запускаю бумажного змея, Думает змей, будто сам он умеет летать. Кажется змею, он в небо умчаться сумеет, Если удастся ему свою нить оборвать. Рвется из рук, на упрямую птицу похожий, Злится на

Колись тут були степи і міста, Верблюди літали, співали сонети, Єдиний народ козаків і дівчат Колись населяв зелену планету. Розводили страусів, їли біфштекси, Зводили храми й атомні станції Допоки єретик і гомік Енштейн Не вигадав новий вид

Дощ починався тихо так Повільно капав-капав з даху У кімнаті тепло й темно тік-так Так рахував майстерно той старий годинник Він робив нам виклик, Наче подавав нам знак Я не залишу так Твою любов і думки І солодкий