Волынки и Web.
Ничего общего! Почти...

Без Болю

В рубрике: Тексты песен — 05.11.2012

Я знаю, що слабкий, що себе не здолаю,
Й життя моє нікому небезпеки не складає.
Говорять, я давно й потрохи божеволію,
Я згоден, нехай, аби це тільки було без болю.

Думки мої заплутано, ні біса не ясно,
Шкода, професор Фройд ударив дуба передчасно...
В цій грі я здобув не ліпшої ролі,
Та, інші також лайно, най хоч це буде лайно без болю.

Болю нема
Вимкнули струм...
І волога пітьма
Розчиняє в собі мій сум.

Склеєно рани
Стрічкою "скотч",
Знову все бездоганно,
Я дихати можу, хоч...

...ріжуть ножем
Електричні сніги
І збираються вже
Найкращі мої вороги.

Я цілую їм очі,
Жорстокі на смак,
Їм віддам все, що схочуть,
Лише болю у мене нема...

То, що мені потрібно, чого шукаю знов я?
Життя – то взагалі шкідливо для здоров’я.
Моя параноя – то вільная воля
І спосіб зробити все так, щоб було без болю.

Все буде в мене гаразд, все буде в мене як слід,
Бо все минає в житті, якщо це тільки не СНІД,
Коли б я знайшов кут у замкненім колі,
А в ньому – тепло, аби це тільки було...


Похожие новости.


Знаки Вопроса

Знаки Вопроса

Город мой, черно-серый смог, Ветер унесет мусор и песок. От тепла оживут слова, Цвет ночных домов, стены отпечатками перепачканы. Что чувствуешь ты, спросить не могу, Табу! Что же мы делаем, - знаки вопроса, Граффити чувства, - знаки



Париж Вже Чекає…

Париж Вже Чекає…

Викинь за вітром всі мої пісні, Стримай попіл часу у своїх долонях, Що гріють серце моє на весні, Ти моя матір, ти моя доня. Колір волосся - руде від природи, Погляд вовчиці, загнаної в пастку. Думка



Позови

Позови

Муз: Натан Сл. Д.Тамбовский Первый снег упадет на крыши. Позови, я тебя услышу. Без ключей двери в дом открою. Позови, будь со мною. Там, где ты - там моя надежда. Подари мне её, как прежде. Все пойму



Сідит Пташок На Черешн

Сідит Пташок На Черешн

Сідит пташок на черешні, гей обдзюбує дрібний квіт Чого ты мі моя мила, гей зармутила цілий світ Я ты го не зармутила, зармутивєс собі сам Зо три рочкы до няс ходив, гей на



Дядя Боря

Дядя Боря

1. В шумном южном городе, где плещет море, А в парках - вечная весна, Как-то от сапожника, от дяди Бори, К другому вдруг ушла жена. Дядя Боря мается, забросил дратву, Шило




Нет комментариев

Комментариев нет.

Извините, обсуждение на данный момент закрыто.