Ганьба
Кричу: "Ганьба!", але моє волання
Не долітає до престолу,
Була одна, тепер нас – тисячі,
І стали в коло,
І дивимся одне на одного,
Як молоді телєта.
Він каже: "Ето перші прості
Національного самосознанія".
Але без него знаю я:
Приспів:
Хто не живе, той не вмирає,
Хто не заснув, той си не просинає,
Хто очі не відкрив, той ніц не баче,
За тобою, Морозенко, вся Вкраїна плаче.
Знов кричу: "Ганьба тобі! –
Людських сердець загальна мрія."
Ми колисали тебе стілько років,
Думали – свята, а ти – повія,
Тепер хто знає як воно:
Руйнуй чи бережи,
Ти знову кажеш жи: "То наслідки
Закоханого самолюбованія".
Але єдине знаю я:
Приспів
Ось ви ратуєте за чистоту української мови,
А мені все єдино: ковбаса чи колбаса,
Аби вона була.
Ганьба! Ганьба!
Ганьба! Ганьба!
Ганьба!
Але я знаю:
Приспів
Кричу "Ганьба!" Кому? Собі!
А вам дарую слід від ярма на шиї,
Дітей, забувших рідну мову,
І жаль за ваші літа молодії,
Коли "Ура!" кричали на любу промову.
Замовкни, вчений жиду, облиш переконання!
Тепер вже точно знаю я:
Приспів (3)
Вся Вкраїна плаче! (3)
Похожие новости.

Я Уехал В Магадан
Ты думаешь, что мне - не по годам, Я очень редко раскрываю душу,- Я расскажу тебе про Магадан - Слушай! Я видел Нагайскую бухту Да тракты,- Улетел я туда не с бухты- Барахты. Однажды я уехал в Магадан

Поплач Мені, Річко… (Зрада Князя Володимира)
Поплач мені, Річко... Розкажи про дні часів прадавніх. Те, що бачила за давніх-давен, Пошепки перекажи у краплях. Хвилями неси у небуття Відголоси битв, Де брат меча підняв на брата. Течії журчанням голоси: "Зрада!" Хто зганьбив ім’я своїх Дідів?! Хто занапастив

Тополина Заметіль
Очі неба сумні та відверті, Ніби хочуть сказати "Прости", В тополиних багряних конвертах Пише осінь прощальні, прощальні листи. В тополиних багряних конвертах Пише осінь прощальні, прощальні листи. Приспів: Тополина, тополина заметіль Одягає всіх у барви золоті, Хай навколо осінь,

The Balcony Scene
Don't react when I tell you... And don't react when I tell you... That bright lights mean nothing to you 'Cause no one would know the sound of a ghost And I might be

Помни
Годы словно лебедей стая Вдаль навсегда улетают... Помни... Тех, кто был с тобой рядом Помни... В кого верил когда - то Помни людей, что стали забытыми временем Но тем не менее отметились в темени теми Кто