Ганьба

Кричу: "Ганьба!", але моє волання
Не долітає до престолу,
Була одна, тепер нас – тисячі,
І стали в коло,
І дивимся одне на одного,
Як молоді телєта.
Він каже: "Ето перші прості
Національного самосознанія".
Але без него знаю я:

Приспів:
Хто не живе, той не вмирає,
Хто не заснув, той си не просинає,
Хто очі не відкрив, той ніц не баче,
За тобою, Морозенко, вся Вкраїна плаче.

Знов кричу: "Ганьба тобі! –
Людських сердець загальна мрія."
Ми колисали тебе стілько років,
Думали – свята, а ти – повія,
Тепер хто знає як воно:
Руйнуй чи бережи,
Ти знову кажеш жи: "То наслідки
Закоханого самолюбованія".
Але єдине знаю я:

Приспів

Ось ви ратуєте за чистоту української мови,
А мені все єдино: ковбаса чи колбаса,
Аби вона була.
Ганьба! Ганьба!
Ганьба! Ганьба!
Ганьба!
Але я знаю:

Приспів

Кричу "Ганьба!" Кому? Собі!
А вам дарую слід від ярма на шиї,
Дітей, забувших рідну мову,
І жаль за ваші літа молодії,
Коли "Ура!" кричали на любу промову.
Замовкни, вчений жиду, облиш переконання!
Тепер вже точно знаю я:

Приспів (3)

Вся Вкраїна плаче! (3)

Похожие новости.

Ramona A. Stone

I was Ramona A. Stone I started with no enemies of my own I was an artiste In a tunnel But I've been having a mid-life crisis And I've been dreaming of sleep And ape men

Rien N’ T’appartient

Adams : On dit que ce monde est un mirage donc en faite rien n'est acquis, Le diable joue avec nous et avec un rien nous taquine, On se fatigue mais tout part

Love Was Easy

It seems like money, Is always on our minds these days, Make more spend more, Worry how the bills will get paid, Oh it wasn't that long ago, But it seems so far away, When we

Передайз

Если тебе одиноко, и слёзки бегут ручьём, И парни к тебе жестоки, набери мой простой телефон: 8-9-16-17-21-13-12-15-1. И тогда подойдёт к телефону, знаешь, кто? Кто, кто, кто, не знаешь? Артур Пирожков наставит мужу рожков, Артур Пирожков

Я Додому Повернусь

Я покинула друзів, мій рідний поріг І пішла у світи свою долю шукати Я батькам і хатині вклонилась до ніг, Тільки серце своє залишила в Карпатах Я тоді ще знала: в далеких краях Не судилось