Ганьба
Кричу: "Ганьба!", але моє волання
Не долітає до престолу,
Була одна, тепер нас – тисячі,
І стали в коло,
І дивимся одне на одного,
Як молоді телєта.
Він каже: "Ето перші прості
Національного самосознанія".
Але без него знаю я:
Приспів:
Хто не живе, той не вмирає,
Хто не заснув, той си не просинає,
Хто очі не відкрив, той ніц не баче,
За тобою, Морозенко, вся Вкраїна плаче.
Знов кричу: "Ганьба тобі! –
Людських сердець загальна мрія."
Ми колисали тебе стілько років,
Думали – свята, а ти – повія,
Тепер хто знає як воно:
Руйнуй чи бережи,
Ти знову кажеш жи: "То наслідки
Закоханого самолюбованія".
Але єдине знаю я:
Приспів
Ось ви ратуєте за чистоту української мови,
А мені все єдино: ковбаса чи колбаса,
Аби вона була.
Ганьба! Ганьба!
Ганьба! Ганьба!
Ганьба!
Але я знаю:
Приспів
Кричу "Ганьба!" Кому? Собі!
А вам дарую слід від ярма на шиї,
Дітей, забувших рідну мову,
І жаль за ваші літа молодії,
Коли "Ура!" кричали на любу промову.
Замовкни, вчений жиду, облиш переконання!
Тепер вже точно знаю я:
Приспів (3)
Вся Вкраїна плаче! (3)
Похожие новости.
Забудь
Що говорила тобі, Що прочитала в очах, Що залишилось коли Між нами ніби зупинився час. Немовби тільки для двох У серці ділений стук... Щось поміж нами було Та прошу я одне тебе: "Забудь!" Коли закінчиться дощ Ми інші станемо
Люта Бджілка
Автор слів: Андрій Данилко Композитор: Андрій Данилко (1. Укр) Я весела бджілка Зовут мене Майя Я народилась дєвки 1-го мая Я так люблю танцювати Люблю пісні співати Але більш на світі я люблю З жмелями пожужати Приспів Жу-жу-жу-жу-жу Жу-жу-жу-жу-жу 3 раза Я
Мой Друг
Мой друг удалился оставив меня в тишине Захлопнулась дверь, силуэт растворился во мгле Ушел неожиданно в дальний путь И вряд ли кто сможет его вернуть Теперь суждено нам встретится с ним лишь во сне Я
Rain
Rain falling always falling rain hurting never ending Tear come the tears of sorrow fear of today tomorrow Cry when there's no use crying goodbye there's no use trying It all runs together
Чумачечая Весна
Пришла и оторвала голову нам чумачечая весна И нам не до сна, И от любви схожу я с ума, чумачечая весна,чумачечая. Я иду по улице словно чумачечий, От солнца,шоб не жмуриться,я натянул очечи. А в стеклах