Судний День
Свiт небуття. Свiт вiдображень.
Брехливих посмiшок. Оманливих вражень.
Ти читаєш їй про кохання вiршi,
Хочеш довести, що вони вiд душi.
Ходять по небу строєм солдати.
Йдуть, а кого - не знаю, карати.
Тихо, безмовно i без пiсень.
Люди чекають судний день.
Приспів:
Але настане судний день! (4)
Свiт без думок. Свiт без надiй.
Десять дорiг. Десять вiтрiв.
Десять зiрок i стiльки ж дарункiв.
Запах рослин i запах трунку.
Зрушенi з мiсця колони храмiв.
Зрушенi без допомоги кранiв.
Повiтря немає - притулку легень:
Люди чекають судний день.
Тихо, повiльно
Час приносить вiйни.
Грiм ламає тишу.
Я тебе залишу -
Там, де судний день...
Там, де судний день!
Приспів
Свiт небуття. Свiт вiдображень.
Брехливих посмiшок. Оманливих вражень.
Ти читаєш їй про кохання вiршi,
Хочеш довести, що вони вiд душi.
Приспів
Похожие новости.
Сука Иуда
Как узнал про Лёньку Финта, так в глазах стало темно… Как на прошлой на субботе на десятом километре от дороги кольцевой, Хоронили люди Лёньку, короля московских улиц и за гробом его шли
Мрію, Шукаю І Жду
Твої очi свiтанковi, Рученята колисковi, Слово - життєдайная вода, Але як насупиш брови - Долу хиляться дiброви, В серце моє стукає бiда. Не лякай мене, кохана, На рушник з тобою стану, Тiльки кулачками не сварись. Є така у мене
Терема
Ах, как трудно мне, Ах, как мне трудно! Не хватает, порой, мне Ни сил и ни слов! И обиды моей Голос трубный Громче всех на свете Земных, земных голосов. Понастроила сама Из надежд терема. И ищу я теперь Своего, того, в
Дождь Пройдет…
Как на пленке старой, чертит дождь окно, Люди, тротуары - все в немом кино, Но до самой первой утренней звезды Дождь пройдет и смоет все следы. Ночью будет кто-то под дождем бродить, Все искать кого-то,
Don’t Let Go
we've no footprints to follow no trace in the sand no star sign to guide us through this no man's land with poison to swallow diversion at hand no shelter to hide us and no masterplan our future