Максове

Я обійму тебе за стан
або за шию так зручніше
мов двоголовий наркоман
наша скульптура поколише

знов зарипають хвіртки
тіні зникнуть в підворітні
об стіни задзвенять пляшки
підпухнуть промені досвітні

врешті я нап"юсь як пес
а ти як кицька замуркочеш
мені то місто твоє десь
я просто щось від тебе хочу

Похожие новости.

Guf: И куда в следующий раз закинет,я не в курсе Но меня порой шокируют такие экскурсии Добро пожаловать в страну риса и бамбука Желтых людей, специфичной кухни и писклявых звуков Они жрут все что двигается

На полонині, на полонині Сніги розцвіли трояндами. На полонині, на полонині Ми з тобов розпалили в серці вогонь. Приспів: Ти мені дарував свої Карпати, На губах Карпати, і небо в очах, Я тобі дарувала свої Карпати, Зоряні Карпати

На рассвете свежий ветер Мне подарит ту прохладу, Что нежною тоскою отзывается в душе Скажут - старое клише Театральная банальность, Показная тривиальность, Лишь для раненной души моей реальность Сотни писем, разговоров, бесполезных глупых споров Череда непониманий, уговоров и

Стуча вагонами уносит время годы жизни Прожиты что не впустую были, я уверен, лишь бы Здоровы были ближние, лишь бы не вышло так, чтобы Сердца любящие разбиты были и заштопаны Лишь бы... Хватало опыта

І досі сниться: під горою, Меж вербами та над водою, Біленька хаточка. Сидить Неначе й досі сивий дід Коло хатиночки і бавить Хорошеє та кучеряве Своє маленькеє внуча. І досі сниться: вийшла з хати Веселая, сміючись, мати, Цілує діда