El Sol Existe Para Todos

En esta ma?ana gris, en esta casa
Que ahora de verdad es s?lo m?a
Reconozco que eres la ?nica persona que conozca
Que mirando a una persona la conoce
Y mir?ndola le habla por primera vez
Concedi?ndose una verdadera pausa
Una pausa de los juicios y prejuicios
Una pausa de la primera impresi?n
Que aunque arriesg?ndose a equivocarse
Prueba a preguntarse
Si a esa persona realmente
Llegara alg?n d?a a quererla
T? que llenas tu mirada
Solo de cari?o
Y no quieres saber
De batallas de odio, de venganza y de rencor
Y te enternecen todos mis defectos
T? te r?es solamente junto a m?
Junto a quien sabe re?r pero de coraz?n
T? que te apartas tan a menudo
Y me quieres m?s de lo que hago yo conmigo
Transcendi? el concepto de un error
Lo que universalmente, todo el mundo siempre llama
Que llama amor
Te paro ante el atardecer
Y te miro a los ojos
Y te veo morir
En todo tu infierno me pierdo
?Por qu? no te dejas salvar, por qu? no?
Y niego el peor pensamiento
Evoco mi mejor recuerdo
Espero el dolor
Lo conviertas en oro
Por qu? el sol existe para todos
Lo que tu y yo sabemos
Supero hace tiempo
Cada ciencia, l?gica, concepto y
Comentario de filosof?a eremita
Lo que t? no sabes
Y que quiero tu comprendas
Es lo insustituible
Y solo tuyo que es
El don de la vida
Te paro ante el atardecer
Y te miro a los ojos
Y te veo morir
En todo tu infierno me pierdo
?Por qu? no te dejas salvar, por qu? no?
Y niego lo negable
R?o lo posible
Cuido el recuerdo y me olvido de m?
Y pierdo el momento
Esperando que s?lo
Perdi?ndolo ahora te quedes aqu?
Te paro ante el atardecer
Y te miro a los ojos
Y te veo morir
En todo tu infierno me pierdo
?Por qu? no te dejas salvar, por qu? no?
Y niego el peor pensamiento
Evoco mi mejor recuerdo
Espero el dolor
Lo conviertas en oro
Por qu? el sol existe para todos

Похожие новости.

Зірка місяць обіймала, у країну дивну гукала. Любаси не помічали, як у човні пливе швидко час Небесних чар у полоні, мінливої її любові Закоханий до нестями Мольфар вірші для неї складав. Як Мітхун Чакраборті,

Я бы любой суке в мире в кабину накинул, если бы был невидимым, Если б мог растворяться в воздухе, как дым. Был бы Золотым мальчиком, целый мир был б моим. Ветерком ночным проникал

Когда я тебя увидел первый раз бич Я подумал... У меня слюни потекли вниз Я не имел ещё такую чиксу как ты Я хочу тебя ебать часа раза два три Твоя мама прогоняет всех

Мне как всегда везет, мой поезд ушел вперед, Я отстал, я остался один. Плакаться - лишний труд, Странный вокзальный люд до утра будет ждать В суматохе дорожных картин. Припев: А я дойду, дойду, дойду, дойду Да

Згадалось, як любилися вранці Як я подарував тобі слоника зі скла Які в нас були дивні танці Як ти одного разу на плечі в мене плакала Тільки не було цього всього Ти існуєш десь поза