Fakir
(Florian Peppuy)
Quelques centimes pour la gloire
On est ? la cime du semblant
Alors ni foi ni loi, il faut croire
Que notre bonheur est en argent
Sur l'ignorance on peut s'asseoir
Je me l?ve donc, j'ai des fourmis
Alors cupidon de la fraternit?
Je plante mes fl?ches de na?vet?
Je tire en vrac, en ricochet
Y en a bien une qui va s'planter
Mais le marathon de l'ivresse
Sert ? s'endormir petit ? petit
Potion magique pour la faiblesse
Pour ma d?tresse, instant d'oubli
Et je cours, un peu quand m?me
Sur ce chemin bien ?pineux
Tel un fakir des temps modernes,
J'avance, me coupe, mais reste lumineux
Mais quand la cuve est remplie ? ras bord
Il me reste les larmes au petit matin
Qui me disent qu'au fond je ne suis pas mort
Qu'au fond y a bien quelqu'un
On peut ?tre riche et enviable
Et savoir le prix des cris
On peut ?tre pauvre et puis minable
Trouvons le g?ne de la connerie
Et je cours, un peu quand m?me
Sur ce chemin bien ?pineux
Tel un fakir des temps modernes,
J'avance, me coupe, mais reste lumineux
Похожие новости.
Жертва
Мов жертва щирості – життя, мов молодечих крил пружнавий тріск, як небуттям, укрився суходіл. Ти ще на кінчику пера Возносишся увись. А вже пора? Давно – пора. Спадаючи, молись. Як жертва щирості, як кат оговтаних бажань, переминай за гранню грань, чекаючи
Про Красивую Жизнь
Нет времени ждать, всё хочется взять Всё нужно успеть Навстречу судьбе, в тёмно-красном купе Леди мчат по Москве На пляже все мужики, хотят их взять за буйки Но ставки так высоки У мегастильных дам туры в
Laughter In A Time Of War
Sometimes feels like singing your life away F sharp minor up and down the motorway Too dog-tired; wouldn't want it any other way Laughter in a time of War Love on a Monday, football
Libert?
(Florian Peppuy) Tu sais qu'il y a un bateau qui m?ne au pays des r?ves L?-bas o? il fait chaud, o? le ciel n'a pas son pareil Tu sais qu'au bout de cette terre Oui,
Голос Твій…
Голос Твій - Срібний, тоненький, Далекий, забутий, Зв’язує, схрещує, змішує, будить. Плаче так болісно - Ніким не поміченим, словом в минуле Здавленим криком. Носиться, скиглить, себе не знаходить. Знає лише. Що немає повернень... Волосся Тобі спадає на очі, вітер