Лабиринт
Сильный ветер, холодный день,
А за мною как будто тень -
Печаль всюду ходит.
Я пытаюсь себя спасти,
От нее поскорей уйти –
Но все не выходит.
Я то взлетаю, то падаю вновь
Разбиваясь об прошлое в кровь
Но душа продолжает мечтать
Воскресает, чтоб снова летать
Пробиваясь сквозь толпу
В лабиринте судьбы иду –
Куда я не знаю.
Вижу тусклый, мрачный свет,
Там табличка: «Здесь выхода нет».
И вновь убегаю.
Я то взлетаю, то падаю вновь
Разбиваясь об прошлое в кровь
Но душа продолжает мечтать
Воскресает, чтоб снова летать
Сколько раз - не сосчитать,
Нам приходится выход искать
В лабиринтах невзгод.
Понимаю только теперь –
Выход есть, в это поверь.
Жить продолжаю.
(х2)
Я то взлетаю, то падаю вновь
Разбиваясь об прошлое в кровь
Но душа продолжает мечтать
Воскресает, чтоб снова летать
Похожие новости.
Княжно Дощу
Княжно дощу, мій келих смутку повен... Чи пам’ятаєш світ своїх теренів? Я добудовую князівство нове, князівство кам’яниць, людей і кленів. В моїй крисані голуб звив гніздечко, я порозпродував цілунки млосні отепер я вас благаю ґречно: княжно дощу, заходьте якось в гості.
Чардаш
Повій вітре з Верховини, Та на неневу хатину, Бо може мя завтра замордують. А в темниці сирі стіни, Вже ті тешут домовину, Гайворіння чорне - чорне Кряче на свіжавий хрест. А у горах хлопці чорні Вип'ють за моє
SOS!
Стихи и музыка: А. Васильев Людям и
Загадай Бажання
Зорі падають, падають, падають, Не лишаючи в небі слідів. Я на тебе бажання загадую, Поки відблиск зорі не згорів. Я на тебе бажання загадую, На кохання взаємне твоє І радію, що зорі так падають, Вдячна долі, за
Help Me Make It Through The Nights
Take the ribbon from your hair, shake it loose and let it fall, Layin’ soft upon my skin. like the shadows on the wall. Come and lay down by my side till