Джяз

Понад містом в’ється жовтий дим.
А я не хочу залишатись більше молодим.
Ну послухай мене в останній раз.
Зараз я тобі заспіваю джяз.

Ріже в кров долоні бите скло.
Ну на що мені таке падло.
Краще я втоплюсь чи удавлюсь
Ніж співати цей гидотний блюз.

Знов кульгавий вітер гонить дим.
Як мене дістало бути молодим.
Зіпсували, суки, мою лайф.
Ну защо мені зламали кайф... кайф.

Похожие новости.

Я в безодні німоті, мов безплідна, чорна тінь Душі рвав напівживі скривджених життям створінь Нищив все, що було свято, вени різав битим склом І дививсь на світ розп’ято, повітря хапаючи скривавленим ротом Болі прагнув

Это не алкоголь - пьян тобою я Тобою пьян.. И вся жизнь моя Как эта песня - нелепая, пьяная... Просыпаюсь утром - возле нет тебя И когда меня таскало по рестораном Просыпаясь утром с незнакомой

Холодно... Якби не було і як би не дуло в твоє вікно, З ким би не йшла до сну, В тобі я втоплю свою весну. Все одно, Хто б не лишився з тобою сховатися від

Чтоб в страшной пустоте мое осталось тело Чтобы в последний раз душа моя горела Земным безсилием, летя в рассветной мгле И дикой жалости, доставленной из вне За поэта! Да, красавчик! А вот тема, вот еще,

Проводница в служебном купе, Нам с тобой в эту ночь по пути. Обращаюсь я с просьбой к тебе, Чтобы я не проспал, разбуди. Разбуди да на станции той, Может быть, у счастливой версты, Где когда-то совсем