Назавжди

Мужчини в сірих пальтах із кишень виймають зорі.
І платять їх паннам за п’ять хвилин кохання.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

У склянці золотавий чай. Так хочеться опертись
Об край вікна й міцний, терпкий і синій пити холод,
Дивитись, як сумна зоря останнім поцілунком
Прощається з сестрою, що у зореколі їй не сяяти.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

Крива ліхтарня-квітка зламана і попіл снігу,
І світло-лій зелений, з дзбанка ночі в сутінь литий,
Круті і темні сходи, плащ дірявий, крапля сміху
Заблукана і місяць-білий птах натхнення злого,
Й шовкова куля горлорізів мрійних в тінях скритих,
Що, може, мов струни, колись торкнеться серця твого.

Торкнеться й поцілує гордо й ніжно, і навіки.
Закриє очі сплющені, немов сестра остання.
Мужчини в сірих пальтах із кишень виймають зорі
І платять їх паннам за п’ять хвилин кохання.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

Похожие новости.

Together, together Like a leaf stuck to a tree And that's the way it oughta be With you and me, forever more Never ooh, never Do I ever think of you Without including myself Lying close to

Now the time had come for Elzevir and John, To be sent from Holland's shore, And to end their days in pain and misery, To be slaves so far from home; Oh ?€“ how

Ветер с океана дует мне в окно Дуй с севера, дуй, дуй с юга Ветер с океана, а в тюрьме моей темно Дуй, дуй, пока не сдует В темно-синем небе благость

Где он, твой взгляд зовущий? Где вы, глаза, что так горели? Флаг твой на дно опущен - В небо обратно, звезды улетели. Приев: Нелюбовь разбивает сердце, Мой огонь умирает. Слышишь..? Этот мир убивает неверность, И душа без

Она была тогда такая страстная А у меня глаза были, такими красными Вроде в это время с пацанами что-то праздновали Я подошёл к ней поближе с намерениями грязными Я предложил ей выпить, а она