Назавжди

Мужчини в сірих пальтах із кишень виймають зорі.
І платять їх паннам за п’ять хвилин кохання.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

У склянці золотавий чай. Так хочеться опертись
Об край вікна й міцний, терпкий і синій пити холод,
Дивитись, як сумна зоря останнім поцілунком
Прощається з сестрою, що у зореколі їй не сяяти.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

Крива ліхтарня-квітка зламана і попіл снігу,
І світло-лій зелений, з дзбанка ночі в сутінь литий,
Круті і темні сходи, плащ дірявий, крапля сміху
Заблукана і місяць-білий птах натхнення злого,
Й шовкова куля горлорізів мрійних в тінях скритих,
Що, може, мов струни, колись торкнеться серця твого.

Торкнеться й поцілує гордо й ніжно, і навіки.
Закриє очі сплющені, немов сестра остання.
Мужчини в сірих пальтах із кишень виймають зорі
І платять їх паннам за п’ять хвилин кохання.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

Похожие новости.

Я давно не видел тебя таким Ты был испуган и пьян Ты говорил, что не знаешь что нужно им И что у одного из них наган Да это я в твоём подъезде стоял Да это

You've been risin' through the flow You require a little bit more To excite, you will go Gettin' busy on the floor All about the way you move it When you really got to prove

Hoje acordei sem lembrar Se vivi ou se sonhei Voc? aqui nesse lugar Que eu ainda n?o deixei Vou ficar? Quanto tempo Vou esperar E eu n?o sei o que vou fazer n?o Nem precisei revelar Sua foto n?o

Не стал тем, кто подносил тебе в зубах тапки Не стал тем, возвращался к тебе раз в квартал Не стал игрушкою твоей, как и не стал сладким хоть и романтик, не на грудь,

На мої слова, на моє мовчання Впала, як жива зоряниця рання. Ти скажи, промов ніжними вустами, Може це любов ходить поміж нами? Молода печаль, котики вербові У твоїх очах, у моєму слові. Ти скажи, промов ніжними