Назавжди

Мужчини в сірих пальтах із кишень виймають зорі.
І платять їх паннам за п’ять хвилин кохання.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

У склянці золотавий чай. Так хочеться опертись
Об край вікна й міцний, терпкий і синій пити холод,
Дивитись, як сумна зоря останнім поцілунком
Прощається з сестрою, що у зореколі їй не сяяти.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

Крива ліхтарня-квітка зламана і попіл снігу,
І світло-лій зелений, з дзбанка ночі в сутінь литий,
Круті і темні сходи, плащ дірявий, крапля сміху
Заблукана і місяць-білий птах натхнення злого,
Й шовкова куля горлорізів мрійних в тінях скритих,
Що, може, мов струни, колись торкнеться серця твого.

Торкнеться й поцілує гордо й ніжно, і навіки.
Закриє очі сплющені, немов сестра остання.
Мужчини в сірих пальтах із кишень виймають зорі
І платять їх паннам за п’ять хвилин кохання.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

Похожие новости.

Як би, як би я знайшов такеє місце, там де, там де можна просто постояти, я би, я би, я би там стояв мов стовпчик, я би, я би, я би був цілком

Mama says yes, Papa says no, Make up you mind 'cause I gotta go. I'm gonna raise hell at the Union Hall, Drive myself right over the wall. Rip this joint, gonna save your

Чи знаєш ти, Як сильно в душу б’є безжальний дощ? Так, ніби він завжди чекав лише мене. А, як болить зимовий спокій нашого вікна Ніжно пастельний, як і твій улюблений Моне. Приспів: Така, як ти Буває раз

Когда горят огнем витрины На старых улицах Москвы, Не трудно встретить этого мужчину Небесной красоты. На нем всегда костюм отличный Оттенка кофе с молоком И побродить по улицам столичным Очень любит он. Припев: Спросите у любого на Тверском бульваре, Кто

Я его любила и не знала Много тогда не понимала И наверно чуда ждать устала Но... но... Грусть твою тоску по свету стелью Чувства показать свои не смею И уже наверно не сумею Но... у... Что-то всплывает глубоко