Назавжди

Мужчини в сірих пальтах із кишень виймають зорі.
І платять їх паннам за п’ять хвилин кохання.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

У склянці золотавий чай. Так хочеться опертись
Об край вікна й міцний, терпкий і синій пити холод,
Дивитись, як сумна зоря останнім поцілунком
Прощається з сестрою, що у зореколі їй не сяяти.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

Крива ліхтарня-квітка зламана і попіл снігу,
І світло-лій зелений, з дзбанка ночі в сутінь литий,
Круті і темні сходи, плащ дірявий, крапля сміху
Заблукана і місяць-білий птах натхнення злого,
Й шовкова куля горлорізів мрійних в тінях скритих,
Що, може, мов струни, колись торкнеться серця твого.

Торкнеться й поцілує гордо й ніжно, і навіки.
Закриє очі сплющені, немов сестра остання.
Мужчини в сірих пальтах із кишень виймають зорі
І платять їх паннам за п’ять хвилин кохання.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

Похожие новости.

(Т.Залужная/Т.Залужная) 1. Поздно нам лгать во спасение С севера ветры подули. А вчера ясный был день, и я Подумала , как перед бурей... Подумала, подумала... Припев: Я, отвлекая бурю, на песке рисую Контур твоего лица, Но поздно

[Intro] It doesn't matter if you love him Or capital H-I-M Just put your paws up 'Cause you were born this way, baby [Verse 1] My mama told me when I was young We are all born

Ой в полі калина, Ой в полі стояла, Хто йде не минає, Калину ламає. Хто йде не минає, Калину ламає, Тяжко тому жити, Хто долі не має. Ой чиє ж то жито, Чиї ж то покоси? Чия ж то дівчина Розпустила

Зачарувати, спинити так стрімко спливаючий час Та заманити у пастку злий дух, що блукає як звір Відкрити всі двері, зламати кордон поміж нас Ти не зрозумієш, це складно для тебе повір. Не знати покою,

я не хочу мати ключі від цієї ночі навколо темна жива стіна я знаю що саме на цьому місці я лиш сон свого сну натомість тільки випадковість цього міста міста що бачить сни я знаю я можу пройти крізь стіни згадати своє ім’я я