Назавжди

Мужчини в сірих пальтах із кишень виймають зорі.
І платять їх паннам за п’ять хвилин кохання.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

У склянці золотавий чай. Так хочеться опертись
Об край вікна й міцний, терпкий і синій пити холод,
Дивитись, як сумна зоря останнім поцілунком
Прощається з сестрою, що у зореколі їй не сяяти.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

Крива ліхтарня-квітка зламана і попіл снігу,
І світло-лій зелений, з дзбанка ночі в сутінь литий,
Круті і темні сходи, плащ дірявий, крапля сміху
Заблукана і місяць-білий птах натхнення злого,
Й шовкова куля горлорізів мрійних в тінях скритих,
Що, може, мов струни, колись торкнеться серця твого.

Торкнеться й поцілує гордо й ніжно, і навіки.
Закриє очі сплющені, немов сестра остання.
Мужчини в сірих пальтах із кишень виймають зорі
І платять їх паннам за п’ять хвилин кохання.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

Похожие новости.

Some day, when I'm awfully low, When the world is cold, I will feel a glow just thinking of you And the way you look tonight. You're lovely, with your smile so warm And your

Там сонце, як серце, дзвенить-виграє. Кленовий листочку, дівчатко моє! Злотава доріжка од сонця до вій... Кленочок-листочок танцює на ній. Там Лади-Ладусі співають пісень, Там ночі блакитні й фіалковий день, Там срібні ковалики квіти кують, Там зорі-комарики в

Ascolta sparir? dai tuoi occhi se vuoi senza fare rumore nel buio svanir? in dissolvenza nel blu trasportato dal vento lontano uscir? dalla seconda via cos? tu non potrai pi? fermarmi e far? piano si non ti

Двери закрываются... Шикарное царство размахом поражающее За копейки приглашает всех желающих, Куда то спешащих и просто гуляющих, Бодрых с утра и вечерами засыпающи,х Опаздывающих и уже опоздавших, Местных шарящих и приезжих, от своих отставших И вряд ли

Маленький сніговик прийшов до мене вранці Приніс мені сніданок, щоб я його з’їв А я собі сиджу, мене не загрібає А може загрібає, цього ніхто не знає Приходять вчителі, великі та малі Мене не помічають,