Назавжди

Мужчини в сірих пальтах із кишень виймають зорі.
І платять їх паннам за п’ять хвилин кохання.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

У склянці золотавий чай. Так хочеться опертись
Об край вікна й міцний, терпкий і синій пити холод,
Дивитись, як сумна зоря останнім поцілунком
Прощається з сестрою, що у зореколі їй не сяяти.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

Крива ліхтарня-квітка зламана і попіл снігу,
І світло-лій зелений, з дзбанка ночі в сутінь литий,
Круті і темні сходи, плащ дірявий, крапля сміху
Заблукана і місяць-білий птах натхнення злого,
Й шовкова куля горлорізів мрійних в тінях скритих,
Що, може, мов струни, колись торкнеться серця твого.

Торкнеться й поцілує гордо й ніжно, і навіки.
Закриє очі сплющені, немов сестра остання.
Мужчини в сірих пальтах із кишень виймають зорі
І платять їх паннам за п’ять хвилин кохання.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

Похожие новости.

The break of dawn kills all the beauty The dead of night is drifting away Should I stay and welcome the day Or should I follow the one and hide from the sun The

Танцует вся планета I want you honey pepper Все двигают телами I want you pepper honey (2 раза) Эх, любовь хмельная штука прямо в голову попала Пулями медовыми мое сердце расстреляла Ты ко мне идешь навстречу,

Я глаза закрою вновь тебя увижу И во сне тревожно подойду поближе. Без тебя жить больше не хочу И в лицо разлуке прокричу: Припев: Милый мой, милый мой, где ты? Мой родной. Где бы ты, где бы

Поплач мені, Річко... Розкажи про дні часів прадавніх. Те, що бачила за давніх-давен, Пошепки перекажи у краплях. Хвилями неси у небуття Відголоси битв, Де брат меча підняв на брата. Течії журчанням голоси: "Зрада!" Хто зганьбив ім’я своїх Дідів?! Хто занапастив

Черным бархатом накрыла ночь, Да запутала в туманах день, Лишь лукавая луна От седого валуна Наводила тени на плетень. Звезды падали огнем небес, Превращаясь в языки костров. Ночь в приделе сентября, И только чуткая заря Искрой пряталась в