Назавжди

Мужчини в сірих пальтах із кишень виймають зорі.
І платять їх паннам за п’ять хвилин кохання.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

У склянці золотавий чай. Так хочеться опертись
Об край вікна й міцний, терпкий і синій пити холод,
Дивитись, як сумна зоря останнім поцілунком
Прощається з сестрою, що у зореколі їй не сяяти.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

Крива ліхтарня-квітка зламана і попіл снігу,
І світло-лій зелений, з дзбанка ночі в сутінь литий,
Круті і темні сходи, плащ дірявий, крапля сміху
Заблукана і місяць-білий птах натхнення злого,
Й шовкова куля горлорізів мрійних в тінях скритих,
Що, може, мов струни, колись торкнеться серця твого.

Торкнеться й поцілує гордо й ніжно, і навіки.
Закриє очі сплющені, немов сестра остання.
Мужчини в сірих пальтах із кишень виймають зорі
І платять їх паннам за п’ять хвилин кохання.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

Похожие новости.

(Johnny Bristol) I wouldn't change a thing If I had to live my life all over I wouldn't change a thing If I had to live my life all over I lived a life that's

Vetri che si appannano coi respiri miei nella stanza gelida freddo da impazzire qui esco fuori e corro corro via oltre il mondo nelle vie senza tempo sfider? le correnti giunger? giunger? da te corro via dal dolore per poter respirare scaver? gi? nel fondo dentro

We have been together much too long God has given us a special bond Let's take it and make it last forever You have given me so much respect You put your love for

Ко мне приехал в гости 228 Числовой маньяк и нас уносит Припудрю носик на секунду и потом после Ты можешь нам задать свои вопросы. Аркадий любит погудеть, Аркадий, сука, крейзи Принимает столько дури, сколько влезет Если

Скільки ще пливти туди, вже не вистачає сил. Очі стомлені, сумні, благають відпочити. Так далеко дивний край, назва йому Рок-н-рол. Та не той, що на землі, та не той, що під водою. Там вода,