Назавжди

Мужчини в сірих пальтах із кишень виймають зорі.
І платять їх паннам за п’ять хвилин кохання.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

У склянці золотавий чай. Так хочеться опертись
Об край вікна й міцний, терпкий і синій пити холод,
Дивитись, як сумна зоря останнім поцілунком
Прощається з сестрою, що у зореколі їй не сяяти.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

Крива ліхтарня-квітка зламана і попіл снігу,
І світло-лій зелений, з дзбанка ночі в сутінь литий,
Круті і темні сходи, плащ дірявий, крапля сміху
Заблукана і місяць-білий птах натхнення злого,
Й шовкова куля горлорізів мрійних в тінях скритих,
Що, може, мов струни, колись торкнеться серця твого.

Торкнеться й поцілує гордо й ніжно, і навіки.
Закриє очі сплющені, немов сестра остання.
Мужчини в сірих пальтах із кишень виймають зорі
І платять їх паннам за п’ять хвилин кохання.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

Похожие новости.

Well baby, there ain't no maybe about it I ain't made of money So I know that you ain't hangin round for that If it grew on trees The branches on mine wouldn't have

Падают стены, опущены головы, выключен свет Их имена обозначит на плитах холодный рассвет Как полустертые мутные призраки в тягостном сне Словно распятые эти ладони скользят по стене Выпиты, выпиты вены из белых растянутых рук Не

Пірнає в затінок тихенько Вузенька річка Боковенька, А поруч з гаю виплива Її сестриця степова. Зійшлись дуби до водопою, Стоять могутньою стіною. Ввійду і я в цей храм тихенько - У парк "Веселі Боковеньки". Приспів: Цей храм Давидов збудував, Він

1. Моет город ручьями апрель, Небо стало намного теплее. Молча люди стоят у дверей, Чтоб к окошку пробиться скорее. Открываются здесь с десяти, А закроются точно к обеду. И кому-то придется уйти: Маме, брату,

Сколько можно создавать смертоносное оружие? Кулаками сотрясать, кому это нужно? В Свердловске весна, и в Нью-Йорке лужи, Там пишут клёвые песни, но и у нас не хуже, Нет не хуже. Мне нечего делить с простым