Назавжди

Мужчини в сірих пальтах із кишень виймають зорі.
І платять їх паннам за п’ять хвилин кохання.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

У склянці золотавий чай. Так хочеться опертись
Об край вікна й міцний, терпкий і синій пити холод,
Дивитись, як сумна зоря останнім поцілунком
Прощається з сестрою, що у зореколі їй не сяяти.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

Крива ліхтарня-квітка зламана і попіл снігу,
І світло-лій зелений, з дзбанка ночі в сутінь литий,
Круті і темні сходи, плащ дірявий, крапля сміху
Заблукана і місяць-білий птах натхнення злого,
Й шовкова куля горлорізів мрійних в тінях скритих,
Що, може, мов струни, колись торкнеться серця твого.

Торкнеться й поцілує гордо й ніжно, і навіки.
Закриє очі сплющені, немов сестра остання.
Мужчини в сірих пальтах із кишень виймають зорі
І платять їх паннам за п’ять хвилин кохання.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

Похожие новости.

Go with what I've sent you...Someone to love Heaven must have sent you to me And I'm not gonna let you go back I'm gonna love you till the stars don't shine And angels

Зранку палити й бачити небо. Ти біля мене. Я житиму. Як особливим бути для тебе? Й чому це сталося, чому? Скажи, чому? Приспів: Мабуть, маленька зрада - порада нам? Порада нам. Але не вірю я сам своїм словам. Мабуть,

Я не знаю, що робити... Я не знаю, що казати... Де знайти чарівні квіти, щоб тобі подарувати... Щоб тебе причарувати – на секунду, на хвилину... Бо таких, як я, – багато, а така,

Первый куплет: Ну что, подруга, дождалась? Пришел твой черед. Была ты самой близкой, А теперь наоборот. Слишком много слов за моей спиной... Не стоит, давай сейчас поговорим с тобой! По другому, по нашему: «Между нами, девочками» Не

Какой ненастный выдался день, Весь город плывёт в дождевой воде, Зеркальная гладь мостовой отражает огни. Сижу в машине и жду тебя, По радио что-то про лето долбят, В такую погоду поют про ясные дни. А дождь