Назавжди
Мужчини в сірих пальтах із кишень виймають зорі.
І платять їх паннам за п’ять хвилин кохання.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.
У склянці золотавий чай. Так хочеться опертись
Об край вікна й міцний, терпкий і синій пити холод,
Дивитись, як сумна зоря останнім поцілунком
Прощається з сестрою, що у зореколі їй не сяяти.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.
Крива ліхтарня-квітка зламана і попіл снігу,
І світло-лій зелений, з дзбанка ночі в сутінь литий,
Круті і темні сходи, плащ дірявий, крапля сміху
Заблукана і місяць-білий птах натхнення злого,
Й шовкова куля горлорізів мрійних в тінях скритих,
Що, може, мов струни, колись торкнеться серця твого.
Торкнеться й поцілує гордо й ніжно, і навіки.
Закриє очі сплющені, немов сестра остання.
Мужчини в сірих пальтах із кишень виймають зорі
І платять їх паннам за п’ять хвилин кохання.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.
Похожие новости.
Хочеш…
Хочеш, я зупиню мить, Я продовжу життя, я все обійму, засміюсь. Хочеш, хай все зло заспить, Хай запахне весна – я зможу, сильна, я вже не боюсь! Хочеш, я заллю дощем Все, що ти не
Знаки
Муз: Н.Каблуков Сл. С.Шаров Разговоры с тобой наедине – Моя сокровенная тайна Что позволяет надеяться мне Что ты слышишь, что не случайно Плоть, страдающая в огне Все силы тратит на его раздувание Знаки, что ты
Гангстер
Если ты почуствуешь спиной Ледяной мой взгляд. Значит познакомишься со мной Не смотри назад. Наступают сумерки и вот За тобою тень моя идёт. Стой, где ты сейчас стоишь, и молчи, Ведь от гангстера любви не уйти. Никому теперь
Nie Wida? Moich Lez
1. Wej?? do rzeki i odchodz?c st?d Zmieni? imi? by odwr?ci? los Tylko p?yn?? i zapomnie? ?e Cie? cz?owieka rzucam gdzie? na dnie REF. Nie wida? moich ?ez Bo wsz?dzie woda Nie wida? moich ?ez Bo wsz?dzie
The Supermen
When all the world was very young And mountain magic heavy hung The supermen would walk in file Guardians of a loveless isle And gloomy browed with superfear their tragic endless lives Could heave nor sigh In