Назавжди

Мужчини в сірих пальтах із кишень виймають зорі.
І платять їх паннам за п’ять хвилин кохання.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

У склянці золотавий чай. Так хочеться опертись
Об край вікна й міцний, терпкий і синій пити холод,
Дивитись, як сумна зоря останнім поцілунком
Прощається з сестрою, що у зореколі їй не сяяти.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

Крива ліхтарня-квітка зламана і попіл снігу,
І світло-лій зелений, з дзбанка ночі в сутінь литий,
Круті і темні сходи, плащ дірявий, крапля сміху
Заблукана і місяць-білий птах натхнення злого,
Й шовкова куля горлорізів мрійних в тінях скритих,
Що, може, мов струни, колись торкнеться серця твого.

Торкнеться й поцілує гордо й ніжно, і навіки.
Закриє очі сплющені, немов сестра остання.
Мужчини в сірих пальтах із кишень виймають зорі
І платять їх паннам за п’ять хвилин кохання.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

Похожие новости.

Ой весна,

Nah nah, nah nah, nah nah nah, nah nah Nah nah, nah nah, nah nah nah, nah nah (Whoa oh oh) Alone Why’d you wait him so long? After every single word is said I’m

Чоловіки, згадаємо той день Той день, коли Господь не знав спочинку, Той день, коли найпершу в світі жінку Створив він для кохання і пісень! Приспів: Шануймо жінку - юну і стару! Шануймо жінку - музу і

Жаль, что в жизни ты моей был простым, Простым прохожим. Жаль, что только лишь моим никогда. Смех сквозь слезы. С кем не бывает. Падают капли на мокрый асфальт. Ты мне признался, что любишь другую, а жаль… Как

За окном мороз и вьюга Обними и согревай Тихо-тихо песню ветра Будто веет напевай Ветер холодной дали Северные печали Серое небо сбросит Ветер тебя уносит навсегда За окном мороз и вьюга Я прошу не уходи Скоро все вернется Снова ветер нам