Назавжди

Мужчини в сірих пальтах із кишень виймають зорі.
І платять їх паннам за п’ять хвилин кохання.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

У склянці золотавий чай. Так хочеться опертись
Об край вікна й міцний, терпкий і синій пити холод,
Дивитись, як сумна зоря останнім поцілунком
Прощається з сестрою, що у зореколі їй не сяяти.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

Крива ліхтарня-квітка зламана і попіл снігу,
І світло-лій зелений, з дзбанка ночі в сутінь литий,
Круті і темні сходи, плащ дірявий, крапля сміху
Заблукана і місяць-білий птах натхнення злого,
Й шовкова куля горлорізів мрійних в тінях скритих,
Що, може, мов струни, колись торкнеться серця твого.

Торкнеться й поцілує гордо й ніжно, і навіки.
Закриє очі сплющені, немов сестра остання.
Мужчини в сірих пальтах із кишень виймають зорі
І платять їх паннам за п’ять хвилин кохання.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
Колишиться шофер у сонній лімузині.

Похожие новости.

Каста! ПсихоЛирик здесь! Ничего не происходит без вмешательства Воли! Или при исполнении роли Фантазии не видят применения- Незавершенность дел, вне всякого сомнения, Стала нормой, Условной формой, Начальной стадией, Может беспроигрышной партией в покер- Вчера ты козырь, завтра ты джокер! Не удивляйся!

Я раньше глупо и порочно, не зная правил и табу, любил испытывать на прочность свою нехитрую судьбу. Но сразу понял, что с судьбою играть мне попросту нельзя, когда увидел над собою Твои небесные глаза... Не сложно стать

Я ще не мав в житті нічого, що б лишилось на життя, Дезінфікована пам’ять, стерильні чуття, На невдачі нема чого власні сльози лити, Бо, на жаль, нема на кого б це звалити. Нема чого

All I do is dream of you The whole night through With the dawn I still go on Dreamin' of you You're every thought, you're everything You're every song I ever sing Summer, winter, autumn and

The storm is rising From the ashes Like the cruelest Flames of fury Like a crystal This love crashes Against the concrete Shaking you and me Where do we go? Where do we go from here? We could have gone