Залежна

Ти досі не розумієш, чому дні настільки сірі...
І знову шукаєш спосіб забутись душею й тілом.
Благаєш тобі повернути твої "ліки",
Збагни нарешті ти свій статус, ти така навіки...

Ти казала всім сама, що залежна не була,
Ти, просто, трошки звикла, це твої слова...
Спробувала ти дарма,
Не побачиш ти в житті вже світла,
Ти навіки в темряву ввійшла...

Чекай, не затягай мотузку, може ще є хвилина,
Злови зв’язок, ти, майже, вже не людина.
На стінах чекають тіні...йому залиши листа:
"Вибач, та я втомилась, я, просто, вже не жила"

І казала всім сама, що залежна не була,
"Я, просто, трошки звикла", - це твої слова...
Спробувала ти дарма,
Не побачиш ти в житті вже світла,
Ти навіки в темряву ввійшла...

І померло вже твоє тіло,
І душа відлетіла...
Залишилася лиш тінь одна...

Я не сумніваюсь, що в цьому не твоя провина,
Та більше ніхто не повірить, ти в себе єдина!

Сама...сама...
Сама...сама... ти уже не жила і залишилась сама і залежна...

Похожие новости.

The More I Drink

He was sittin' at the bar, sippin' on a regular Coke We were drinkin' and smokin' and makin' him the butt of our jokes We all said, "Man, what happened to you?

Танцуй Танцуй

Я одеваюсь, брею харю, иду пить с толпой. Сегодня я хочу бухать ведь сегодня выходной. Мы пьём за нас и хуярим в клуб, Я хочу сегодня просто быть кумарным в дуб. Нахуй мне колёса

Красавчик

Было много обид и обломов Доставало житиё и бытиё Но без всяких без красных дипломов Занял место я в общем своё Я не красавчик, чтоб все с ума сходили Да и не сходят - это

Пой, Скрипочка

1. Эту душу опохмелить бы зарей, О Россия, тобой болен снова! Коль умру, то хотя бы в землю зарой Нелюбимого, но родного. Так чтоб сверху дождей - ледяная слюда, Шум берез и ромашки, ромашки. И еще

Морской Несезон

Морской несезон и рвется из крана Серебряный звон дождей-хулиганов Закрыты кафе, забыты секреты И девочка ждет ушедшего лета Немые звонки ее телефона Покажут опять ошибочный номер Холодный песок ее остужает И кто одинок, ее понимает Только волны узнают