Залежна

Ти досі не розумієш, чому дні настільки сірі...
І знову шукаєш спосіб забутись душею й тілом.
Благаєш тобі повернути твої "ліки",
Збагни нарешті ти свій статус, ти така навіки...

Ти казала всім сама, що залежна не була,
Ти, просто, трошки звикла, це твої слова...
Спробувала ти дарма,
Не побачиш ти в житті вже світла,
Ти навіки в темряву ввійшла...

Чекай, не затягай мотузку, може ще є хвилина,
Злови зв’язок, ти, майже, вже не людина.
На стінах чекають тіні...йому залиши листа:
"Вибач, та я втомилась, я, просто, вже не жила"

І казала всім сама, що залежна не була,
"Я, просто, трошки звикла", - це твої слова...
Спробувала ти дарма,
Не побачиш ти в житті вже світла,
Ти навіки в темряву ввійшла...

І померло вже твоє тіло,
І душа відлетіла...
Залишилася лиш тінь одна...

Я не сумніваюсь, що в цьому не твоя провина,
Та більше ніхто не повірить, ти в себе єдина!

Сама...сама...
Сама...сама... ти уже не жила і залишилась сама і залежна...

Похожие новости.

I Need Your Glory

I need your Glory I want your Glory Less of me and more of you is what I need Lead Oh I need your glory Show me your Glory Show me your power Less of me and

В Домике У Океана

А летние деньки умчались в никуда Погасли огоньки уехали дpузья И вpоде бы вокpуг не стало холодней По кpыше тук-тук-тук мелодия дождей В домике у океана На беpегу лазуpных гpез Я тебя в себя влюбляла Не надолго

Звезда Рок-н-ролла

Стихи и музыка: А. Васильев Звезда рок-н-ролла должна умереть. Аксиома. Проснись, дорогая; прости, что не дал досмотреть Пока ты спала, я тихонько смотался из дома Узнать, что есть жизнь и смерть Любая строка - это

220V

И 220 вольт При мысли о тебе, И сок по проводам… И мятая постель, И фрисби в темноте… Бросок… удар… И кофе полчаса, И в разные места Большого города… И нереально так Чуть ниже живота… И запах сонных тел, Дыхания-шелка, И утренний оргазм. И

Долі Шляхи

Коли нічне небо осяяне Спалахами блискавиць; Або безхмарне воно Та ллють світло зорі та місяць - Ти на Перунів шлях подивись - придивись, Але не на небо, а у чорний колодязь... Там в’ються дороги аж до