Манхеттенський Дощ
(пісня-телефонна розмова)
Сірий ранок, холодна кава, келих вина, недопитий до дна
По голосу чути – 7% жива, цілий місяць сама.
Скажи мені, як це, коли навколо тебе вода?
Перетинаєш мости…я чую як падають краплі.
Приспів:
Ти так далеко, але подзвонив і сказав, що у Манхеттені дощ,
Сьогодні твоє небо не таке, як моє…
Мені здалося, чи, справді, там є біля тебе хтось,
Напевне, здалось…
Такий далекий цей манхеттенський дощ.
Мокрі джинси і «Camel», телефонні гудки…
У Манхеттені дощ і нема куди йти, поряд жовте таксі.
Скажи мені, як це, коли навколо тебе вода?
Перетинаєш мости…і, навіть, дощ тут чужий.
Приспів:
Ти так далеко, але подзвонив і сказав, що у Манхеттені дощ,
Сьогодні твоє небо не таке, як моє…
Мені здалося, чи, справді, там є біля тебе хтось,
Напевне, здалось…
Такий далекий цей манхеттенський дощ.
Зовсім сама твоя мала,
Ледве жива…твоя мала…
Приспів:
Ти так далеко, але подзвонив і сказав, що у Манхеттені дощ,
Сьогодні твоє небо не таке, як моє…
Мені здалося, чи, справді, там є біля тебе хтось,
Напевне, здалось…
Такий далекий цей манхеттенський дощ.
Похожие новости.
Донечка
Люба наша донечко, Ясне наше сонечко, Гарно усміхнись, Ніжно гріє сонечко, Світить у віконечко. Пригадай колись, Як тобі, малесенькій, Косички зранесенька Мама заплітала. Фартушок чистесенький, Комірчик білесенький - В школу виряджала. А татусь щораночку Готував сніданочки - В школу ми ішли. Там - бо ти
I’m Glad I’m Not You
It’s been a while since we were here Been too long my fear is Holding back the memories of your eyes Scattered notes and broken glass you had left me All that’s left is
J’te Serre
(Florian Peppuy) On m'a donn? un bout d'bois et du fil Des sourires, des larmes, des trucs utiles Mais si futiles pour certains Pour moi, c'est du pain pendant la guerre La terre d'asile pour
Battlefield
I live on a battlefield Surrounding by the ruins of a love we built And them destroyed between us The smoke has cleared As I stumble through the rubble I'm dazed, seeing double And I'm truly
Чорна Троянда
1 Пролетіло непомітно літо, Ти мені даруєш знову квіти, Та чому - не знаю я, ховаю погляд. Ти колись казав, що так буває, В день, коли кохання оцвітає, Розцвітає чорна, як печаль, троянда. І ось долоні твої Тримають