Рідний Край
Це все - Наша Земля!
Наш Рідний Край!
Це - Батьківщина твоя й моя,
Завжди це пам’ятай!
Слався в віках, завжди жива,
Земле моя! Україно моя!
Мати - країна, в світі єдина -
Вільна, могутня, велична, старовинна!
З Діда-прадіда онукам-нащадкам
У спадок лишилась -
Слов’янська Земля, що від
Предків-Богів нам дісталась!
...Море й річки, озера й ставки,
Дубові ліси й безмежні степи,
Синє небо та Сонце ясне,
Зорі яскраві, їх світло сумне...
Слов’янським Духом і Кров’ю
Просочена наскрізь вона.
Бережи Рідну Землю свою -
Як Мати вона - одна!
Пригадай славних Пращурів,
Котрі вмирали...
Воїв тих, що з мечем у руках
Землю цю захищали!
Всім величним героям,
Що віддали життя
За Рідний Край -
Щиро вклоняюся я!
Пам’ять про них завжди живе!
Слава Героям!
Слава тобі, Рідна Земле!
...Сніжні Карпати в могутніх борах,
Вкритих туманом лісових стежках,
Співи птахів і тишу ночей -
Я пам’ятатиму до смерті моєї...
...Місячне сяйво, мов чиста сльоза,
Курганами, Дніпро та порогів гроза...
Квіти й дощ прикрашають тебе...
Слава тобі, Рідна Земле!
Похожие новости.
Вихідний
З ранку прокинувся, знову до школи Каторга ця не мине вже ніколи Уроки зробив, повечеряв і спати Батьки не пускають допізна гуляти Мені так хочеться на все забити Мені так хочеться нічого не робити До обіду
Про Серёжку Фомина
Я рос как вся дворовая шпана - Мы пили водку, пели песни ночью,- И не любили мы Сережку Фомина За то, что он всегда сосредоточен. И не любили мы Сережку Фомина За то, что он
Like A Feeling
Second hand feelings deep inside my heart now Barren land where my feet stand on holy ground Like hope coming out of nowhere I can feel you?re coming close Step by step you get
Не Стреляйте В Белых Лебедей
1. В душу упадет печаль, словно в воду камушек с руки Лист осенний бросит календарь на погожие деньки Выйду покурить, пройдусь, в небе стаи надо мной Я в душе за них молюсь, чтоб
Сльози Радост
Вії крила ти піднеси, поглядом ніжним вогонь розпали, лиш не вбивай. Пташкою в небі у мить обернись, з дощем водою назад повернись, ти не соромся, плач і ридай, сльозами радості смуток змивай... Сутінки вечір розляв по садку, квіткою