Рідний Край
Це все - Наша Земля!
Наш Рідний Край!
Це - Батьківщина твоя й моя,
Завжди це пам’ятай!
Слався в віках, завжди жива,
Земле моя! Україно моя!
Мати - країна, в світі єдина -
Вільна, могутня, велична, старовинна!
З Діда-прадіда онукам-нащадкам
У спадок лишилась -
Слов’янська Земля, що від
Предків-Богів нам дісталась!
...Море й річки, озера й ставки,
Дубові ліси й безмежні степи,
Синє небо та Сонце ясне,
Зорі яскраві, їх світло сумне...
Слов’янським Духом і Кров’ю
Просочена наскрізь вона.
Бережи Рідну Землю свою -
Як Мати вона - одна!
Пригадай славних Пращурів,
Котрі вмирали...
Воїв тих, що з мечем у руках
Землю цю захищали!
Всім величним героям,
Що віддали життя
За Рідний Край -
Щиро вклоняюся я!
Пам’ять про них завжди живе!
Слава Героям!
Слава тобі, Рідна Земле!
...Сніжні Карпати в могутніх борах,
Вкритих туманом лісових стежках,
Співи птахів і тишу ночей -
Я пам’ятатиму до смерті моєї...
...Місячне сяйво, мов чиста сльоза,
Курганами, Дніпро та порогів гроза...
Квіти й дощ прикрашають тебе...
Слава тобі, Рідна Земле!
Похожие новости.
За Звездой
Если спросишь, легко ли навстречу Против ветра и против течения, Я тебе ничего не отвечу, Это все не имеет значения. Я хотела почти невозможного, Все мечтала, ну где же ты раньше был? Я совсем не скучаю
Белый Прочерк
Муз: Натан Сл. Д.Тамбовский Белый лист, белый прочерк - Вместо слов и вместо строчек - Две любви, два ожидания. Зачем тебе ночь изгнания, Бежать на четыре стороны Свиданья и расставания, И мысли твои, как вороны? Река -
Ілюзія
У місті жорстокому, у місті розлюченому Я заживляю свіжі рани розлучення, У пошуках спокою я тиняюсь по вулицях, Де ніхто не зупиниться, де ніхто не притулиться. Я не знаю, куди іти, я не знаю,
Дівчата
Дівчата їдуть до центру, м треба бути на часі, а інше їх мало хвилює, у них невідкладні справи. Минають сезони і моди, століття проносяться мимо, а ми спостерігаємо з вами, абсолютно незмінну картину. Дівчата їдуть до центру, м треба
До Свидания, Кошка (Кот кошку любил)
Замирают шаги В повторении эха, Взмах прощальной руки – Небольшая утеха. Ледяное прощай, Много это иль мало? Звоном меди на чай В тишине прозвучало. Кот кошку любил очень-очень, Кот кошку с ней проводил дни и ночи, Но у кошек неизменна