Як Сталь Співала У Пожарах…
Як у пожарах сталь співала,
Коли у руїнах Вкраїна лежала -
На захист вставала вся Нація-сім’я -
То пам’ятає Наша Земля!
На ворога йшли, життя віддавали,
З попелу Україну підіймали.
Що бачимо сьогодні? - Україна у вогні,
Але сталь не співає пісні свої...
То що ж із тобою,
Українській Народе?!
Кличе до бою
Батьківська Земля та Воля!
Руки скрутили, мечі відібрали;
Кайданами брехні Волю скували;
Очі заплющені, вуха глухі...
Нарід мій у безодню ведуть пастухи.
Гидко та болісно... Україно моя,
Матір-земля загарбана ворогами...
В руїнах, в пожарах стогне вона!
Рід майже в могилі, але сталь не співає!
Вставай, Україно! Вставай вже до бою!
Доки ще є кому тримати зброю!
Пригадай як вставала на бусурманів;
Як били хозар! Як сталь співала у пожарах!
Хай вороги згинуть, немов роса на сонці!
Нам панувати у Нашій сторонці!
Як сталь співала у пожарах - пригадаймо!
Коли Батьківщину вже мало любити - захищаймо!
Похожие новости.
Речі Що Завжди В Цін
Є певні речі, що завжди в ціні. Надворі квітень і десята ранку. Прийшла весна, суцільні вихідні. І я на ранок — знічений і добрий — Несу натхнення спорожнілі торби. І я на ранок — знічений
Осколок Льда
Музыка - В.Дубинин Слова - М.Пушкина Ночь унесла тяжелые тучи Но дни горьким сумраком полны Мы расстаемся - так будет лучше Вдвоем нам не выбраться из тьмы... Я любил и ненавидел Но теперь душа пуста Все исчезло, не
What Have We Become
All those years One day changes everything, and Gone and your life and the passion fades away Saving for something That you'll never see in your days Shutting out everything that you need (Looking through distorted
Облака (feat. Любовь Успенская)
Дурман, цветы и песни Танича Нам пел цыганский хор. Расход - менты, концовка - Манечка... Какой тут разговор? Я задолжал тебе, любимая, Так много задолжал. В олений рог судьба труби моя, Мне ничего не жаль. Облака, облака, Белые, белые
Неопалима Купина
На Янівськім цвинтарі, На стрілецьких могилах, На сплюндрованих плитах Жовто-сині стрічки. І кетяги калини, Неначе кров України, Проросла із могил, Де лежать козаки. Жовтий пломінь свічок, Білий віск на могилах - Затверділі сльозини Стареньких сестер. Що помоляться ревно, За братів своїх милих, За сплюндровану