Де Вої Хоробрі Зустрінуться Знову
Люттю душі напоєні
Серця ненавистю сповнені
Вовкулаків хижою зграєю
Берсеркерів поглядів сталлю
В останнє їх списи націлені
Лати блищать Валькірій
Ейнхеріїв шквал ненависті
Там, Де для жалю не стане місця
Там, де вітри холодні співають
Славу воям, загиблим в бою
Славу тим, що життя віддавали
Невагаючись за віру свою
Де сніги намітають кургани
Тим, що йшли на врага до кінця
Тим, чиєї відваги не мала
Жодна клята христова вівця
В очі смерті дивились нащадки богів
Та тримали мечі
Їх тіла з’їли тризняні кради
А Їх попіл змили дощі
Там, де остання битва почнеться
Рагнарёку шторм пронесеться
Викриком гучним "Heil Wotan!"
Крилатий вовка брат меду нап’ється з наших ран
Де чорне сонце догори зів’ється
Коли для жалю не стане місця
Там, де мечів та щитів чертоги
Де вої хоробрі зустрінуться знову
В очі смерті дивились нащадки богів
Та тримали мечі
Їх тіла з’їли тризняні кради
А Їх попіл змили дощі
Там, де остання битва почнеться
Рагнарёку шторм пронесеться
Викриком гучним "Heil Wotan!"
Крилатий вовка брат меду нап’ється з ран
Де чорне сонце догори зів’ється
Коли для жалю не стане місця
Там, де мечів та щитів чертоги
Де вої хоробрі зустрінуться знову
В Вальхаллі ми зустрінемось знову!
Heil Odin!
Похожие новости.
XTC
Ich f?hle mich wohl, mir wird ganz warm, und die Welt f?ngt sich an zu dreh'n, als wenn ein starker Sonnenstrahl sich ?ber meine Seele legt. Ich fliege auf einem Wolkenmeer, das zwischen Himmel und
Не Пара
Настя Каменских, сеньор Потап… Ты красиво улыбалась, выходила из Лимо, Каждый вечер тусовалась в дорогущем казино, Удалось пройти охрану в этот вечер наконец, Я увидел шубу на тебе, это был песец, Все твои 32 зуба
Саксофон
Сниться мені дивний сон, Сон дивний, В сні моєму грає саксофон, Саксофон срібний. Саксофон співає, Розриває небо, Мучить мене дивний сон - Знову я лечу до тебе. Все життя - один перон, Мій поїзд від’їжджає. На пероні грає саксофон, Знов мене
Расскажи
сколько лет и сколько дней ты жил в мечте своей жил и вдруг почти умер, да и по вине своей целый год тебя тащили мы подняли всех что бы ты остался с нами не ушёл наверх и теперь
Лелека
Холодний вітер в очі мені, меланхолічно сяють міста вогні. Слова мов риби тихо сплять в глибині Я нерухомий мов постріл. А твої сльози – холодна роса, Байдуже дивляться униз в небеса. І жоден з нас