Де Вої Хоробрі Зустрінуться Знову
Люттю душі напоєні
Серця ненавистю сповнені
Вовкулаків хижою зграєю
Берсеркерів поглядів сталлю
В останнє їх списи націлені
Лати блищать Валькірій
Ейнхеріїв шквал ненависті
Там, Де для жалю не стане місця
Там, де вітри холодні співають
Славу воям, загиблим в бою
Славу тим, що життя віддавали
Невагаючись за віру свою
Де сніги намітають кургани
Тим, що йшли на врага до кінця
Тим, чиєї відваги не мала
Жодна клята христова вівця
В очі смерті дивились нащадки богів
Та тримали мечі
Їх тіла з’їли тризняні кради
А Їх попіл змили дощі
Там, де остання битва почнеться
Рагнарёку шторм пронесеться
Викриком гучним "Heil Wotan!"
Крилатий вовка брат меду нап’ється з наших ран
Де чорне сонце догори зів’ється
Коли для жалю не стане місця
Там, де мечів та щитів чертоги
Де вої хоробрі зустрінуться знову
В очі смерті дивились нащадки богів
Та тримали мечі
Їх тіла з’їли тризняні кради
А Їх попіл змили дощі
Там, де остання битва почнеться
Рагнарёку шторм пронесеться
Викриком гучним "Heil Wotan!"
Крилатий вовка брат меду нап’ється з ран
Де чорне сонце догори зів’ється
Коли для жалю не стане місця
Там, де мечів та щитів чертоги
Де вої хоробрі зустрінуться знову
В Вальхаллі ми зустрінемось знову!
Heil Odin!
Похожие новости.
Смерть Ворогам
Ваша кров на наших мечах Ваші прапори у наших руках Ворожі міста полум’ям горять А наші вороги у могилах лежать Приспів: Смерть ворогам і слава патріотам Cлава патріотам і нашій нації Вірні сини Петлюри та Бандери Стоять на
Холода.нет
Произносились все слова, и 3 на 2 никак не делится Раскладываю заново под проливными наш огонь Кому-то снятся острова, когда метелица Я наблюдаю в каждом сне твою ладонь Там линии жизни нашиx сплетаются И нет
Остановите
Птица в небо улетает, и сердце рвется мое на части. Где ты, любовь моя, ну где ты? Мы упустили эту птицу счастья. След ее в ночи растает, никто не знает, когда же
Диско
Вдаль уносят нас рассветы, видим краешек земли. Отчего так строг сегодня папа? Ты же был таким, как мы. Белым облаком растают все печали на пути. Ты же знаешь, так бывает,
Святая Ложь
Святая ложь, пусть даже ты свята, Твоя мне надоела доброта. Я тебе не верю! Зачем ко мне являешься ты в дом? Зачем сидишь, как гостья, за столом? Я тебе не верю! Зачем меня ты бережешь от