Де Вої Хоробрі Зустрінуться Знову
Люттю душі напоєні
Серця ненавистю сповнені
Вовкулаків хижою зграєю
Берсеркерів поглядів сталлю
В останнє їх списи націлені
Лати блищать Валькірій
Ейнхеріїв шквал ненависті
Там, Де для жалю не стане місця
Там, де вітри холодні співають
Славу воям, загиблим в бою
Славу тим, що життя віддавали
Невагаючись за віру свою
Де сніги намітають кургани
Тим, що йшли на врага до кінця
Тим, чиєї відваги не мала
Жодна клята христова вівця
В очі смерті дивились нащадки богів
Та тримали мечі
Їх тіла з’їли тризняні кради
А Їх попіл змили дощі
Там, де остання битва почнеться
Рагнарёку шторм пронесеться
Викриком гучним "Heil Wotan!"
Крилатий вовка брат меду нап’ється з наших ран
Де чорне сонце догори зів’ється
Коли для жалю не стане місця
Там, де мечів та щитів чертоги
Де вої хоробрі зустрінуться знову
В очі смерті дивились нащадки богів
Та тримали мечі
Їх тіла з’їли тризняні кради
А Їх попіл змили дощі
Там, де остання битва почнеться
Рагнарёку шторм пронесеться
Викриком гучним "Heil Wotan!"
Крилатий вовка брат меду нап’ється з ран
Де чорне сонце догори зів’ється
Коли для жалю не стане місця
Там, де мечів та щитів чертоги
Де вої хоробрі зустрінуться знову
В Вальхаллі ми зустрінемось знову!
Heil Odin!
Похожие новости.
Цепи-ленты
Ты мне поверь, я сделана сияющей и лучистой И это не смотря на то что так низко Приходиться летать мне день ото дня. Давным-давно с тобой перевернули каждую кочку Хотелось так поставить жирную точку Но
Клуб Поэтов
Чтоб в страшной пустоте мое осталось тело Чтобы в последний раз душа моя горела Земным безсилием, летя в рассветной мгле И дикой жалости, доставленной из вне За поэта! Да, красавчик! А вот тема, вот еще,
Ще
Світ за склом моїх очей Тисне на мене, кудись летить, По губах, як мед тече І біля ніг мов собака спить. Світ за склом моїх очей Йде кожен день на нову війну. Підійма мене з нікчем, Щоб
Счастье Вдвоем
Тайны небес, загадка для долин, Вечно зовут влюблённых и любимых. Преодолев сомнения земли, В небо взлететь до самой крыши мира. Припев: Счастье вдвоём, любви седьмое небо. Счастье вдвоём, где слиты быль и небыль. Сказочный мир так хрупок,
Кошки
Кошки не похожи на людей. Кошки это кошки. Люди носят шляпы и пальто. Кошки часто ходят без одежки. Кошки могут средь и бела дня Полежать спокойно у огня. Кошки не болтают чепухи, Не играют в домино
