Де Вої Хоробрі Зустрінуться Знову

Люттю душі напоєні
Серця ненавистю сповнені
Вовкулаків хижою зграєю
Берсеркерів поглядів сталлю
В останнє їх списи націлені
Лати блищать Валькірій
Ейнхеріїв шквал ненависті
Там, Де для жалю не стане місця

Там, де вітри холодні співають
Славу воям, загиблим в бою
Славу тим, що життя віддавали
Невагаючись за віру свою
Де сніги намітають кургани
Тим, що йшли на врага до кінця
Тим, чиєї відваги не мала
Жодна клята христова вівця

В очі смерті дивились нащадки богів
Та тримали мечі
Їх тіла з’їли тризняні кради
А Їх попіл змили дощі

Там, де остання битва почнеться
Рагнарёку шторм пронесеться
Викриком гучним "Heil Wotan!"
Крилатий вовка брат меду нап’ється з наших ран
Де чорне сонце догори зів’ється
Коли для жалю не стане місця
Там, де мечів та щитів чертоги
Де вої хоробрі зустрінуться знову

В очі смерті дивились нащадки богів
Та тримали мечі
Їх тіла з’їли тризняні кради
А Їх попіл змили дощі

Там, де остання битва почнеться
Рагнарёку шторм пронесеться
Викриком гучним "Heil Wotan!"
Крилатий вовка брат меду нап’ється з ран
Де чорне сонце догори зів’ється
Коли для жалю не стане місця
Там, де мечів та щитів чертоги
Де вої хоробрі зустрінуться знову

В Вальхаллі ми зустрінемось знову!

Heil Odin!

Похожие новости.

Джяз

Понад містом в’ється жовтий дим. А я не хочу залишатись більше молодим. Ну послухай мене в останній раз. Зараз я тобі заспіваю джяз. Ріже в кров долоні бите скло. Ну на що мені таке падло. Краще

When She’s Wrong

Go on and take her it ain't no surprice boy I knew that someday it had to come Just let me offer a word to the wise boy Oh take a good look

Звичайний Дім

Я побудую собі дім з рожевого скла. Я не покличу нікого - буду жити там одна. В домі багато світла, бо там вже тебе нема, Я побудую собі дім з рожевого скла. Приспів: Зовсім звичайний

А Все Могло Быть Иначе

Розовый бутон у запретных губ твоих Запах терпкого вина и волшебна mon amour Я сбежал к тебе от измотанной судьбы Не угнавшейся за мной и вздремнувшей до утра Но судьбу ведь не обманешь Возвратился твой супруг А всё могло бы быть иначе Когда б я мог тебя забыть А всё

Нет, Нет, Нет

Словно небо растеряло по земле свои дожди И ушедших дней зачем-то стало жаль Ветер листьями чуть слышно прошептал мне: "подожди, Я верну тебе назад твою печаль" Неужели так бывает, чтобы всё вернулось вновь Нет, не