Серце

Кожен день, вечір і ранок я
згадую погляд бажання, я
згадую, як ми кохались,
не зупинялись. О, мить!
Але як, вітер мінливий ти
вже став зовсім
не рідний ти,
нема того признання,
тільки сподівання не зникають.
Приспів:
СЕРЦЕ - моє кохає,
Серце - моє чекає,
Серце - моє страждає
відчуває те, що
СЕРЦЕ - твоє зрадливе,
СЕРЦЕ - як камінь сіре,
СЕРЦЕ твоє не знає...

Кожну мить я тебе
хочу так,
не сплю жодної ночі я,
не сплю, бо вже не можу
без тебе єдиний наркотик мій!
Але як, вітер мінливий ти,
вже став зовсім
не рідний ти,
нема того признання,
тільки сподівання не зникають.
Приспів:
СЕРЦЕ - моє кохає,
СЕРЦЕ - моє чекає,
СЕРЦЕ - моє страждає
відчуває те, що
СЕРЦЕ - твоє зрадливе,
СЕРЦЕ - як камінь сіре,
СЕРЦЕ твоє не знає,
як я свій біль ховаю.

Похожие новости.

Прилітає, прилітає до криниці журавель, Розквітає маком щастя десь за тридев’ять земель. Якщо хочеш мати щастя на своєму на віку, Посади в садку калину й кущ духмяного бузку. Приспів: Зацвіте калина і бузок весною, Щоб були

В вечном вдохе, в минутном капризе Мне хотелось бы близости, близи Только к тем непонятным летящим Одиноко, высоко глядящим . И оставить земной своей доле Страшный дар причинения боли. Мне

Совість не дала І не дозволила Кинути образу, Брудні свої похоті Добре вимила, І одразу, одразу... Зірветься терпець На дрібні часточки, Хто ж їх позбирає? Хто ж бо із людей Зробить квіточки, І поливає, поливає... Приспів: Совість, я тебе знаю, Совість, дай відпочить, Совість, я

Як обірване листя Як поламані вітром квіти Бродять недобрим світом Некохані загублені діти Просто їх не хотіли Ніби мама і ніби тато Просто їх загубили не хоче їх підібрати Ніхто, ніхто Приспів: Мама, знайди мене, я тут! Мама, ще трохи -

Кто сказал: "Все сгорело дотла"? Больше в землю не бросите семя. Кто сказал, что земля умерла? Нет, она затаилась на время. Материнство не взять у земли, Не отнять, как не вычерпать моря. Кто поверил, что землю