Coccinella
Coccinella sei volata fino a qui
Ti ha portata forse il vento o la fortuna
Sei venuta a vedere l'amore come si fa
Sei venuta ed io per caso ero qua?..
Coccinella piove e il bosco prende fiato
Sembra che l'autunno mai?qui sia passato
Mentre l'acqua disseta ?le primule e le more?
Tu sul palmo della mia mano cerchi vita-----
IO SU DI LEI
IL VENTO SU NOI??.
TRA PAURA E PASSIONE
Pelle su pelle ?noi siamo gli amanti
,,,,nel poco tempo?.
Prigionieri di un mondo
Che manca d'esempio io??.
coccinella quanta forza sento adesso
Pu?' durare in ogni vita che vivr?'?..?anche se?
Fare a meno di lei farebbe bello il resto
Ma poi penso il resto ?a me?. ha mai pensato:::
IO SU DI LEI
IL VENTO SU NOI??.
TRA PAURA E PASSIONE
Pelle su pelle ?noi siamo gli amanti
nel poco tempo
Prigionieri di un mondo
Che manca d'esempio io??.
Io su di lei?.. la voglio sentire,,,,
voglio farla tremare?
Sento che vive? ed ? vita che ha chiesto
?Come tu adesso?
io per questo momento?.. pagherei ogni prezzo.
Io su di lei?.Io su di lei
Похожие новости.
This Song Is Mine
Sometimes songs are done by singers that don't mean them And at times I've done the same and couldn't sing them At times I've written songs about some things I didn't do But
Забарилась
Я знов тиняюся по вулицях, по неохайних, по нечистих, придивляюсь, прислухаюсь, щось незвичайно-особливе для себе шукаю, а будень свій ритм об асфальт вибиває, всі такі заклопотані, всі кудись поспішають, по цьому морю бурхливому
Модельер
Спит луна лукавым сном изменщицы, Ночь длинна, как ноги манекенщицы. Только не зови, милый модельер, тень былой любви в голый сквер. В эту пустоту, стоя визави, не зови мечту, не зови. Где ты, где
Разом З Тобою
Прислухайся як співає земля Ми зливаємось з тобою Дихаємо в унісон Пропелер рве твою сукню І тобі стає холодно Тобі стає холодно... Під хльосткими поривами вітру Ти сьогодні десь поруч Цією весною цим дощем Цією весною цим дощем І мокрим
Рідна Хата
Десь на тому далекому березі, Де батьківська хатина стоїть, Залишились мої білі березні, За якими так серце болить. І не можу ніяк зрозуміти я, Хоч у зрілому літі стою: Чом журюсь за низенькою хатою, Коли маю високу