Liberame

Mi capit?n, desate mis manos
Porque nunca a nadie yo le hice da?o.
Voy resignado de frente por la vida,
Solo soy un pobre prisionero.
Porque no puede, no puede ver mi pena,
No comprende como pienso,
No ve ni como vivimos,
No ve que no nos amamos.

Mi capit?n, solo busco la respuesta
Para tantas cartas enviadas,
Y que me diga, me diga donde estamos,
Y que estamos ahora esperando.
No ve que cosas hacemos.
No sabe, no puede.

Lib?rame, lib?rame, de locuras y de confusiones,
Lib?rame, lib?rame, que mis manos deben aplaudirte,
Lib?rame, lib?rame, de mis miedos y de mis desenga?os.

Mi capit?n, hay sue?os en mis manos,
Porque nunca a nadie yo le hice da?o,
Preguntas f?ciles, dif?ciles respuestas,
Cu?nto falso, cu?nta indiferencia.

Y diablos diminutos que
Son los que van haciendo mas da?o.
No ve que no respiramos
No ve que estamos muriendo,
No sabe, no puede.

Lib?rame, lib?rame, que mis manos deben aplaudirte,
Lib?rame, lib?rame, que mi oscuridad se marcha ma?ana.
Liber?ndome, (liber?ndole),
Liber?ndome, (liber?ndole),
Lib?rame ya.

Yo voy en busca de la verdad,
Completa y ?nica gran verdad,
Me muero de ganas de vivir,
De desear y de decidir,
Hoy me han robado la libertad,
A un par de metros tan solo est?,
Soy inocente, es un gran error,
Dejen que salga de aqu?,
Dejen que salga de aqu?.

(Lib?rale, lib?rale, lib?rale, lib?rale)
que mis manos deben aplaudirte,
(lib?rale, lib?rale,)
que mi oscuridad se marche ma?ana
Liber?ndome, (liber?ndole),
Liber?ndome, (liber?ndole),
Lib?rame ya.
Diciendo la verdad.

Похожие новости.

Оригами

У изголовья кровати Сделанный чужими руками Лежит забытый некстати Печальный пример ОРИГАМИ День за окном, но не для тебя В твоих глазах ночь и застыла слеза Крепко сжимаешь тетрадный листок Ты снова плачешь, и он весь намок Просто

Любов Поверне На Сво

Не сіло, не впало, було і пропало, Закохане серце крижиною стало, Так раптом неждано не стало тепла, Любов, що була, мов під кригу пішла. Любов, що була, любов, що була, Любов, що була, мов під

Навколишній Світ

Є дещо в світі, що не можна змінити. Мене тримає не дає далі жити. Від цього я біжу, ховаюсь за хмари, Втікаю ближче відлітаю подалі. Не маю права на щось претендувати, Бо я вже мертвий

Рассвет

Конфорки газовой огонь. И всеобъемлющая вонь Из-за двери от туалета, Полупримята сигарета, Небрежно брошенная на пол, А за окном уныло плакал Октябрьскими слезами дождь, И свежесрезанная гроздь О жизни заявляет зримо, Проносятся минуты мимо Сознания, уснувшего в углу, Стакан разбитый, мусор

Вечная Любовь

В небо уносятся горькие жалобы траурных колоколов. Плачут монахи, рыдают монахи - они потеряли любовь. Прыгают плясом, задравши рясы, от края до края зари. Смотрят на небо и ищут по книгам следы настоящей