Звонок

Время провожу забывая дни,
Я тебя прошу - просто позвони.
Помнится поверь старое спросить,
Может мне теперь эту дверь открыть.

Где не навсегда и не о любви,
И вода ничья, и цветы ничьи.
Где растет трава пеленою глаз,
Где найдут слова сразу после нас.

Просто позвони медленный пустяк
Только мы одни знаем это так
Просто позвони все, что может быть
Я отдам тебе, чтобы не забыть.

Похожие новости.

All we've ever owed each other for the time we spent together Was the right to know it's over when it's gone What it wasn't doesn't matter and it still don't feel

Палкий, нічим незаспокійний, ловлю слова, мов барвні скельця. Як же ж я терня туги рвійне з корінням вирву з штольні серця? Терпке похмілля свіжих ранків п’янить як і давнійш п’янило. Дивлюсь в блакитну призму склянки, де заламалось

I Торкнись мене і ти побачиш що я не такий як всі, Відчуй в собі тепло моє. Пробач мене і все навколо я подарую тобі. Я зроблю щасливим твій навколишній світ і все життя

[Verse 1] When a good thing goes bad it's not the end of the world It's just the end of a world, that you had with one girl And she's the reason it

Захищу тебе коли тобі важко Пригорну тебе коли ти сумна Прошепчу, що ти є найкраща І любові без тебе нема Приспів: Ой, любове, любове, любове Полонила ти душу мою І любила, любила, любила Ти на мою і свою