Гадалка
Жила когда-то старая гадалка, стояли в мире старые века,
И нищие и принцы, как подарка, просили счастья с картами в руках.
Гадалка плутовала как умела, и помогал ей хитрый попугай.
И хоть ошибки были то и дело, ее опять просили: "Погадай…"
ПРИПЕВ: Погадай, гадалка, на любовь,
Погадай на дальнюю дорогу,
Чтоб удача улыбнулась вновь,
И надежда вновь пришла к порогу.
Гадалка как-то раз на картах новых решила погадать сама себе.
И все ей выпадал валет пиковый: любовь и изменения в судьбе.
И вот она, в свои попавши сети, сидит и ждет, когда придет брюнет.
Нет повести забавнее на свете, ведь было ей без малого сто лет.
ПРИПЕВ: (2 раза)
Похожие новости.
Мы Сидели И Курили
Шли над городом притихшим Шли по улицам и крышам По карнизам, переулкам По подшипникам и втулкам Где-то появилось солнце, значит, где-то появилась тень Мы сидели и курили ... начинался новый день ... Шли "красавицы на тройку" Шли
Возьми Меня
возьми меня безумная ночь с потоком машин возьми меня город засыпает на трамваях пожелтевшая листва красиво только для нас эти отражения в реке освобождения от слез печально смотрят на нас может быть, вместе может быть, я возьми меня безумная ночь с потоком машин возьми меня с собой город засыпает на
Фанково
Фанково – коли все просто красиво, Фанково – і як немає фолів, Фанково – реляксувать агрессивно, Фанково – коли не треба слів. Фанково – не припиняти руху, Фанково – коли тебе несе, Фанково – а вміти
Просто Бути Людьми
Наше життя - політ в невагомості Що ми шукаєм по картах і компасах? Ти тільки скажи... Наше життя іде як ідуть дощі Тихо зникають роки за поворотами Немов міражі... Приспів: Буду, буду, буду, буду, буду, буду Я з
РІКчи2
Місяць у фазі навколо туман. Ми з колегою перелазим паркан. За парканом тим долю ми знайдем, Алюміній там нікель і молібден. РІКчи2! РІКчи2!.. Алюміній зі слупа знімав! Під державну опіку попав! Мій колега феросплавний маніяк, На паркані парвав
