Нескучный Сад

Из темного лесного далека, где Подмосковье ежится плечами,
Стать Волгой не спешит Москва-река на грани новодевичьей печали.
В болотистой деревне Лужники кормились новодевичьи монашки,
В итоге лужниковы мужики бранили жен за барские замашки.

Не уступая лиственным лесам, недели за две перед Покровами
Воистину хорош Нескучный сад неистовым багровым покрывалом.
Москва-река туманится чуть-чуть, оседланная ловкими мостами,
Пожизненная рента москвичу овладевать нескучными местами.

В Нескучном нет примет, что Бога нет, там подозрения нет, что Бога нету,
Там чудом сохранившийся корнет прогуливает смольную студентку.
Понравиться студентке старику по-прежнему захочется, ей богу,
А ветер хлещет листьями реку с безумием безухого Ван Гога.

В Нескучном по венерову суду влюбленные вовек скучать не смеют.
За все, что летом делалось в саду, деревьям стало стыдно, покраснели.
Нескучный не скучает вдоль реки, напраслину трещат сороки - дуры,
Нескучный сад стремится перейти в Центральный парк незыблемой культуры.

Похожие новости.

[Spoken] Let me tell you about a song That was brought to me by a good friend of mine who's a good songwriter And everytime he brings me a song I'm always willing

Він бачить світ не так як всі, Нічого змінити не хоче в житті. Пісні, пісні, пісні... Мабуть, йому мама не ті співала. Ла-ла-ла-ла... Приспів: Коли він помиляється він зразу посміхається Усмішка врятує світ Він просто круасан без начинки І

По той бік пристрасті народжується ніж. Лахмітник Місьо о четвертій ранку Зарізав панну Касю, лесбіянку (як він гадав, а втім, йому видніш). Він пописав їй черево й горлянку, Аж весь шалів, аж весь упав у

Сонце сходить над полем Чоловік йде працювати Віддаючи надії небу Щоб насіння дало сходи Буде дощ - буде хліб Буде чим годувати родину Білі діти чекають дома Сонце сходить над Україною! Я син України! Землі, що моя свята Батьківщина Я

К северу, к северу, к северу едет поезд ночной Из глубинки в Москву. Спит проводник, спят хмельные соседи, Я все уснуть не могу. Тускло горят фонари у дороги, Где-то вдали завывает гудок. Вот уже стало светать