Моя Жизнь

Что там вдали? Вся моя жизнь, ты читаешь ее между строк.
Погоди, погоди нажимать запотевший курок!
Не грусти обо мне и не думай, дорогая до боли земля.
Я устал не найдя своей пули, я устал вдалеке от тебя.

Ты возьми меня в нежные руки, я спешил через холод и зной,
Через долгие годы разлуки. Как я плачу при встрече с тобой!
Я бегу по весеннему лесу, сердцу тесно в объятиях груди,
А черемуха сказочным цветом засыпает заботы мои.

Не могу, не могу надышаться этим духом травы молодой!
Захмелею, свалюсь запыхавшись и зароюсь в нее головой.
Не грусти обо мне и не думай, дорогая до боли земля.
Я устал не найдя своей пули, я устал вдалеке от тебя.

Похожие новости.

Подивись зараз на небо. Якщо ти бачиш місяць, то можеш побачити як я тобі посміхаюсь. Ти можеш побачити як я дивлюсь у твої очі. Для тебе це може бути просто

Только не вспоминай о том, что уйдет! Только не вспоминай, и время не в счет… Есть вся ночь до утра, и пусть мир подождет. Все снова начать с начала, и целой вселенной мало! Одна

Думала, думала, що все збувається. Мріяла, мріяла - все забувається. Та нагадає сон про твою любов, Про ніжну, неземну любов. Співала, співала, відкрила віконце. Думала, думала - забуду про тебе. Але нагадало яснеє сонце, Зачарували синії очі,

Були-були на сонце сподівання Та раптом темна хмара надійшла І серце вкрила прохолод чекання І на душі поменшало тепла. Де пахкотіли трави-медоноси Запахло гірко духом полину, Вже соловей не п’є досвітні роси, Не будить в серці ніжності

Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата: "туууумаааан-яроооом", А матері вечерять ждуть. (5) Сім’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає, Дочка вечерять подає, А мати хоче научати: "аяяяй-яй!" Так соловейко не дає. (5) Поклала