Памяти Вертинского

1. Изысканный ваш жест, и чуть надтреснут голос,
В петлицах фрака снег китайских хризантем.
А ваш печальный взгляд так бесконечно молод.
Певец святой любви, разрушен ваш Эдем.

2. Ушедших лет не жаль, пусть у висков метели,
Не стоит ни гроша словесная дуэль.
Шампанского хрусталь, а шпаги заржавели,
И умерла душа, шарман, мадемуазель.
Шампанского хрусталь, а шпаги заржавели,
И умерла душа, шарман, мадемуазель.

3. У церкви в Дебуа заплачут по старинке.
Последнее "прости", далекая страна.
На ваши, милый друг, негромкие поминки
Корнеты всех времен наденут ордена.
На ваши, милый друг, негромкие поминки
Корнеты всех времен наденут ордена.

4. Увы, ваш божий дар затопчут эскадроны,
Меняя баш на баш отчизны имена.
Любовь нельзя купить, сто раз поправ законы.
"Вертинский, выход ваш! Держитесь, старина!"
Любовь нельзя купить, сто раз поправ законы.
"Вертинский, выход ваш! Держитесь, старина!"

Похожие новости.

А всі казали так не можна І всі казали треба змін Хотіли ми жити в світі справедливім Небо нас почуло Все змінилось скоро, ніби через ніч Нові ідеали всюди кругом засіяли Чекали ми кращого (3) Що буде

o seu amor por mim n?o ta por nada o meu cora??o virou saco de pancada voc? quis brincar de amor s? por uma noite e depois me esqueceu o seu cora??o n?o

Последняя капля солнца В окне по стеклу стекала Невидимо в мире боли Мне в сердце любовью пала. Последняя капля света В ладони мои упала Прошедшее где-то лето Во мне навсегда

В цій кімнаті з очіма на захід, В цій кімнаті з дверима на схід Ми кохались під зоряним дахом Стільки зим, стільки весен і літ. В дикій темряві зірка горіла, І вивчав я в пустелі

Мені важко говорити про те, чого не знаю, складно описати те, чого не відчуваю. Легше загубитись і стати непомітним, залишивши тіло, розчинитись у повітрі. Минулих часів не повернути, хоча з пам’яті важко