Були Деньки
Міста і люди, зірки і любов.
Під небом гарно серцям битись вдвох.
Твому коханню простягаю руки
Через Чумацький Шлях,
Через проспект Любві.
Рідне місто, місто Херсон,
Миліше тебе нема.
Білі стіни гарних домів,
Балкони на цих домах.
А я іду, гукаю тебе
Гуляти до зорі.
І ми
Самі
Гуляємо.
Місто квітне, наче букет.
Дарую його тобі.
Чисті площі, митий проспект,
В них дивляться ліхтарі.
А ми вночі, над нами - зірки,
Нікого скрізь нема.
І голос твій, і потиск руки,
І перший поцілунок.
Серед дерев дихання зібрав,
Тебе я зупинив.
Кажу
Тобі:
"Я люблю".
Були, були, були.
Були, були, днини.
Були, були, були.
Моє життя, кохання моє,
Товариш мій - Херсон.
Спілки, шлюби -
В твоє ім’я...
Похожие новости.
Slow Burn
Here shall we live in this terrible town Where the price for our eyes shall squeeze them tight like a fist And the walls shall have eyes And the doors shall have ears But
Війна Ідеологій
Як був так і лишився нічим Аватари пихатих слів Якого кольору твоя уніформа? Якого кольору твоя правда? Чи вистачить того, ким ти є сьогодні, щоб терези схилились направо? Приспів: Війна ідеологій (2) Тебе ще не дістало? Потворні обличчя кривавих
Мотыльки (feat. Искра)
Бледный: Колос оказался глиняным... Нет! Не Только по пояс и рухнул вниз. Как срезанный колос, коса нашла на камень Сталь оказалась крепче, чем ваша ложь А мне кричали: "Не трожь! Это наше!" Да, я не против...
Не Уходи
Ночь, проважают поезда, Уходящие с перона города. Забудь, не оставляй и не проси, И вокзал за это прости. Ветер, та бездонная листва, Эти рельсы в ниоткуда в никуда. Покурим, обними и уходи, А на память привокзальные огни. Погоди,
House of Memories
My house of memories, is all I own, I live in misery, now that you're gone. A constant reminder, of what used to be, Is torturing me, in my house of memories. My house