Попіл

Твої очі просять світла й знов обійм
Шукає тіло грішне, заховавши чисту душу
В погребі своїх бажань.
Наче щирість знов розквітла й мов твоїй
Омані підкоритись хоче ніч,
Ти хочеш прийти та чому так пізно?

Приспів:
Попіл мого серця на могилі кохання.
Попіл мого серця... Ти їх поховала обох...
Попіл мого серця на могилі кохання.
Попіл мого серця... їм тепер спокійно удвох...

Дотик смутку ніжно кличе в покій снів,
І біль шепоче свої вірші,
Пестить твою душу тихо гострим лезом.
Ти смієшся рідше з плином днів,
І неба ти торкнутись хочеш і своїх снів,
Ти кличеш мене та чому так пізно?

Приспів (3)

Похожие новости.

Це була гра на роздягання Та бачимось з тобою в останнє Я не забув Та щось збагнув Вдавала ніби нічого не боїшся А в темряві сказала: "Залишся" Я не забув Що щось відчув Поряд з тінню Почуттів мерехтіння Настрій осінній Поряд

Побудуй собі пам’ятник з глини. Не з мармуру. З нього - люди збудують, Якщо... Ти з глини зроби, ну хоч горня. Відшукай в собі Хоч дві-три хвилини Для світла і дня. Бо останній імператор Чорно-білої епохи Мішає жовте з синім І

He grew up in a time, When a third-grade education, Was all the school you needed, To work the family farm. He'd take time off on Sunday, Him and all his family, warm a pew, And give

Муз: О.Попков Сл. О.Попков Ты же знаешь мой номер, позвони мне в семь, Я хочу узнать, как прошёл твой день. Расскажи о том, где ты сегодня был, Почему ты мне так долго не звонил. Мне

Ходишь по городу сказочной мечты Здесь даже в воздухе сладкие мечты витают Всё очень дорого то, что видишь ты И в блеске солнечном всё вокруг тебя сверкает Аквамарин городских витрин Аквамарин манит блеском переливов Аквамарин дорогих