Попіл

Твої очі просять світла й знов обійм
Шукає тіло грішне, заховавши чисту душу
В погребі своїх бажань.
Наче щирість знов розквітла й мов твоїй
Омані підкоритись хоче ніч,
Ти хочеш прийти та чому так пізно?

Приспів:
Попіл мого серця на могилі кохання.
Попіл мого серця... Ти їх поховала обох...
Попіл мого серця на могилі кохання.
Попіл мого серця... їм тепер спокійно удвох...

Дотик смутку ніжно кличе в покій снів,
І біль шепоче свої вірші,
Пестить твою душу тихо гострим лезом.
Ти смієшся рідше з плином днів,
І неба ти торкнутись хочеш і своїх снів,
Ти кличеш мене та чому так пізно?

Приспів (3)

Похожие новости.

Літо мине сповнене почуттів І знову до нас прийдуть дощі, Ми йдемо удвох шляхами туди, Де ранок, що я обіцяю тобі. Приспів: Подивись у вікно, ти побачиш там сонце. Подивись у вікно, ти побачиш там небо. Чуєш

Сколько раз собирались посидеть мы с тобой. Вот опять не везет - У тебя сто забот, и у меня вечный бой: То отъезд, то отлет. На свои именины, как всегда, позвонил я, Но молчит снова

БУУМ! Итак, вникай, Понедельник – день-великан, Не обхватить и не догнать его никак, Я мечусь как Христофор к берегу от берега, Но в чемодане только табак – а где Америка?! Дальше – вторник, а я в

Припев: В этот любимый город Всегда есть вернуться повод. Простите, а что здесь такого? Это с детства любимый город. Старые крыши, я буду ниже Те же соседи все просят "Потише". Маленький дворик, знакомые лица Я в этот город

Приспів: Я інколи псих, інколи потвора, інколи янгол, інколи ніхто я... Хто? Хто я? Хто? Я інколи псих, інколи потвора, інколи янгол, інколи ніхто я... Хто? Хто я? Хто? Зовнішній вигляд... Буде погано! Відчуваю погляд! Соромно!