Попіл

Твої очі просять світла й знов обійм
Шукає тіло грішне, заховавши чисту душу
В погребі своїх бажань.
Наче щирість знов розквітла й мов твоїй
Омані підкоритись хоче ніч,
Ти хочеш прийти та чому так пізно?

Приспів:
Попіл мого серця на могилі кохання.
Попіл мого серця... Ти їх поховала обох...
Попіл мого серця на могилі кохання.
Попіл мого серця... їм тепер спокійно удвох...

Дотик смутку ніжно кличе в покій снів,
І біль шепоче свої вірші,
Пестить твою душу тихо гострим лезом.
Ти смієшся рідше з плином днів,
І неба ти торкнутись хочеш і своїх снів,
Ти кличеш мене та чому так пізно?

Приспів (3)

Похожие новости.

Ця зустрiч не перша, але й не остання: Ми йдем по стежинi в дiброву кохання. Нас кличуть розквiтлi суцвiття бузковi, Й краса тополина, i поклик любовi. Приспів: Краса тополина, лiловiсть бузкова. I поклик, i поклик святої

Вся земля теплом согрета И по ней я бегу босиком. Я пою, И звезды лета Светят мне даже днем, Даже днем. Я так хочу, Чтобы лето не кончалось, Чтоб оно за мною мчалось, За мною вслед. Я

Хватит развлекать меня, не то я завою Лучше скажем "нет!" насилью и разбою Скажем "нет!" разбою и насилью И уподобимся Блаженному Василию Наша Ефросинья зависит от момента То божественна, а то амбивалентна Но

Не позвонила не открыла и не звала Почти душила но забила на твои слова Опять мне кажется что кружится моя голова Мой мармеладный я не права Поцеловала обнимала после развела Почти любила но

На распутье бывает каждый Не уйти от выбора нам Не войти в одну воду дважды Не разделишь себя пополам Не питайте в душе надежду Что короче путь по-прямой И не стройте иллюзий напрасных Что удастся пройти стороной Припев: По-прямой