Попіл

Твої очі просять світла й знов обійм
Шукає тіло грішне, заховавши чисту душу
В погребі своїх бажань.
Наче щирість знов розквітла й мов твоїй
Омані підкоритись хоче ніч,
Ти хочеш прийти та чому так пізно?

Приспів:
Попіл мого серця на могилі кохання.
Попіл мого серця... Ти їх поховала обох...
Попіл мого серця на могилі кохання.
Попіл мого серця... їм тепер спокійно удвох...

Дотик смутку ніжно кличе в покій снів,
І біль шепоче свої вірші,
Пестить твою душу тихо гострим лезом.
Ти смієшся рідше з плином днів,
І неба ти торкнутись хочеш і своїх снів,
Ти кличеш мене та чому так пізно?

Приспів (3)

Похожие новости.

Снова заплыл далеко, И себя мне держать не легко, Обещал - значит, иди туда! Как так, это не было сном? Кто я - лилипут или гном? Как это снова зовет меня. Акула! Стой! Стой! Это я, а

Муз: О.Молчанов Сл. А.Славоросов Ветер пел в проводах, Ты блуждал в городах. Ты искал свет моей любви, Но мечты где твои? Кто-то в тёмных небесах, Нашу ночь назвал судьбой В этих каменных лесах, потерялись мы с тобой. Кто-то

Сон розливається теплими хвилями І ніжними руками закриває очі нам Люди сплять Стане так тихо, тепло і тихо І ніби навіки заплющили віки, сон П’єм озон Приспів: І ми зайдемо в світла море неонове І накриє його лоно Світла

Невесомый туман над садами поплыл. Я сбежал из Москвы – от её лицедейства. Удивительный вкус – вкус вишнёвой смолы Возвращает меня в босоногое детство. Черноглазый пацан мне помашет рукой, Приглашая меня на заре порыбачить И картошки

Ты ангел и держишь меня На грани страсти и кротости. Я так счастлив в объятьях Над самой роскошной из пропастей Под дождем Неоновых огней так глаза горят. Мир – танцпол, и я его ди-джей Ставлю все подряд. Печать