Ходить Гарбуз По Городу

Ходить гарбуз по городу,
питається свого роду:
- Ой чи живі, чи здорові
всі родичі гарбузові?
Обізвалась жовта диня,
гарбузова господиня:
Іще живі, ще здорові
всі родичі гарбузові.

Гарбуз-гарбузище - довжелезні вусища,
Гарбуз-гарбузяка - чуб стирчить як гілляка,
По городу походжає з яриною розмовляє,
Розмовляє поважно говорить, що не так до ладу доводить,
Симпатичний дядько нічого не скажеш,
А нас тим гарбузом дівчата лякають,
Та ми не з лякливих та не з полохливих,
Ми вперті, завзяті дещо знаємо і переконаємо,
дівчат гарненьких, немов з реклами
тих, що не стали телезірками,
одним словом ми хлопці веселі й невередливі,
побавитись, повеселитись, трохи вміємо.

Про здоров’я піклуємось дуже,
шкідливих речовин не вживаємо, майже,
з дитинства їли багато каші,
а гарбузова улюблена наша!

Обізвались огірочки,
гарбузові сини й дочки:
- Іще живі, ще здорові
всі родичі гарбузові.
Обізвалася морквиця,
гарбузовая сестриця:
- Іще живі, ще здорові
всі родичі гарбузові.
Обізвались буряки,
гарбузові свояки:
- Іще живі, ще здорові
всі родичі гарбузові.
Обізвалась бараболя,
а за нею і квасоля:
- Іще живі, ще здорові
всі родичі гарбузові.
Обізвався старий біб:
- Я піддержав увесь рід!
- Іще живі, ще здорові
всі родичі гарбузові.

Похожие новости.

Серый рассвет, серый проспект ночью прошла гроза Мокрый асфальт - город продрог со сна В серой толпе сама по себе, полуприкрыв глаза Снова в метро спешит она. Тесный перрон, синий вагон, желтый подземный свет Черный

She came her to see me today in prison where I have to stay But this time she came here to tell me goodbye Pretending that I understood I held back the

Время тинейджера – славная гордая кода Бедная молодость хрупкая юность души Только сегодня вчерашнее вышло из моды И вновь раскрывает объятия место во ржи Там свежие травы, холмы и бурьяны Застывшее небо и что-то еще А

Maybe I, maybe you Can make a change to the world We're reaching out for a soul That's kind of lost in the dark Maybe I, maybe you Can find the key to the stars To

Крапка, кома, кома, крапка! Кома, карма, кома... Вибачатися пізно, йдемо ми на дно, Цей човен поглине безодня життєва. Ти продовжуєш грати зі мною в кіно, Кани плачуть, твій Оскар, та це не суттєво. Лиш півкроку вперед