Ходить Гарбуз По Городу

Ходить гарбуз по городу,
питається свого роду:
- Ой чи живі, чи здорові
всі родичі гарбузові?
Обізвалась жовта диня,
гарбузова господиня:
Іще живі, ще здорові
всі родичі гарбузові.

Гарбуз-гарбузище - довжелезні вусища,
Гарбуз-гарбузяка - чуб стирчить як гілляка,
По городу походжає з яриною розмовляє,
Розмовляє поважно говорить, що не так до ладу доводить,
Симпатичний дядько нічого не скажеш,
А нас тим гарбузом дівчата лякають,
Та ми не з лякливих та не з полохливих,
Ми вперті, завзяті дещо знаємо і переконаємо,
дівчат гарненьких, немов з реклами
тих, що не стали телезірками,
одним словом ми хлопці веселі й невередливі,
побавитись, повеселитись, трохи вміємо.

Про здоров’я піклуємось дуже,
шкідливих речовин не вживаємо, майже,
з дитинства їли багато каші,
а гарбузова улюблена наша!

Обізвались огірочки,
гарбузові сини й дочки:
- Іще живі, ще здорові
всі родичі гарбузові.
Обізвалася морквиця,
гарбузовая сестриця:
- Іще живі, ще здорові
всі родичі гарбузові.
Обізвались буряки,
гарбузові свояки:
- Іще живі, ще здорові
всі родичі гарбузові.
Обізвалась бараболя,
а за нею і квасоля:
- Іще живі, ще здорові
всі родичі гарбузові.
Обізвався старий біб:
- Я піддержав увесь рід!
- Іще живі, ще здорові
всі родичі гарбузові.

Похожие новости.

В доме моём свет не горит - Он опустел, в нём живёт тишина. Ты не придёшь, что-то мне говорит, Но я тебя жду, не отходя от окна. Ночь или день,

На Макондо падал дождь в самой середине века и когда уже не ждешь неизменно видишь это и теперь уже никто никогда на этом свете не изменит больше то, что на крыльях носит ветер Город под дождем улицы и дом прожитое

Я принесу срібну зорю До серця твого У край, де смереки, Де джерело сліз золотих Де попіл, і сніг, Де вітер і попіл... Ніч, як завжди, Не лишає мені Легких стежок, Спокою й світла, Але я буду йти, Буду мріяти й

Если надо для любимой, то на Южный берег Крыма тут же прикачу. Три луны и два заката, и бриллианты в три карата - я за все плачу! О себе я забываю, все,

Стихи и музыка: А. Васильев В Горячий самовар, медовые ковриги Она сожгла дрова и принялась за книги Она не знала, кто топил ее в реке - Одна рука в крови, другая в молоке И яблоневый