Назавжди (Лімузззіна)
Накривши плечі згорблені кожухом неба синім,
колишеться шофер у сонній лімузині.
Мужчини в сірих пальтах тонуть в синяві провулка,
тінь замазує панни, мов образи затерті.
У склянці золотавий чай. Так хочеться опертись
об край вікна й міцний, терпкий і синій пити холод,
дивитись, як сумна зоря останнім поцілунком
прощається з сестрою, що у зореколі їй не сяяти вже більш.
Так ніч блакитним снігом миє в місті маки меланхолії.
Накривши плечі згорблені кожухом неба синім,
колишеться шофер у сонній лімузині.
Крива ліхтарня - квітка зламана і попіл снігу,
світло - лій зелений, з дзбанка ночі в сутінь литий,
круті і темні сходи, плащ дірявий, крапля сміху
заблукана і місяць - білий птах натхнення злого,
й шовкова куля горлорізів мрійних в тінях скритих,
що, може, мов струни, колись торкнеться серця твого.
Торкнеться й поцілує гордо й ніжно, і навіки
закриє очі сплющені, немов сестра остання.
Мужчини в сивих пальтах із кишень виймають зорі
платять їх паннам за п’ять хвилин кохання.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
колишеться шофер у сонній лімузині.
Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє,
колишеться шофер у сонній лімузині.
Похожие новости.
Ау (Грубубабагруба version)
Бачу без тебе далеко Прірву глибоку, одного лелеку Прірву глибоку бачу далеко Сосну одиноку, або смереку Там внизу цілий ліс таких як і ти Там тебе не знайти Як і ти Не знайти Вітер подув і сильно надув Я
You Must Have Been A Beautiful Baby
You know (what?) You know (what?) You know (what?!) You know, you know, you know-- You must have been a beautiful baby Ah, you must have been a beautiful child Oh, when we were only startin'
Небесный Поезд
Бегущий по волнам былых воспоминаний Допью свое вино и разбужу рассвет Я жил так бешено, я жил почти
Відлуння Вірност
Краплинами ярого воску стікає на крони літо, А я все в думках крізь весни до тебе лечу, лечу. Та тільки ніяк не можу на стежці тебе зустріти, Блукаю осіннім вітром в обірваних струнах
Калина-малина
Калина-малина ні сладка, ні горка, Ой там заплакала солдатськая жонка. Вона заплакала, горко заридала, Любила й кохала, в солдати й отдала. Бути солдатом дуже непросто – Потрібно бути високого зросту, Щоб у формі нарядній іти на