Ми Є Так
Гетьман забувся у сні у козацькому курені.
Варта поснула вночі - сплять козаки.
А чи ми насправді дурні, а чи кимось обдурені?
А, може, заміцно спимо, бо ми є такі, бо ми є такі...
Наш кошовий отаман вчора був нами обраний
І всі ми за славу його поклали кістки.
І тими кістками Майдан триста років як вдобрений...
Та ми забули про це, бо ми є такі, бо ми є такі...
Ні, ми не були дурні у підпанщину руськую!
Це душі скалічили нам більшовики.
Ми вкрилися шаром брехні, як риб’ячою лускою
І брешемо самі собі, бо ми є такі, бо ми є такі..
І як нас назвати людьми і як нас пробачити?!
Ми Україну свою розтягли на шматки.
І тільки й навчилися ми, що красти й пиячити.
І хто нас пробачить за те, що ми є такі? Що ми є такі...
Каже в розмові сусід, що не піде на вибори.
Хата у нього нова, грошей пачки...
І знову москаль або жид нашу долю нам вибере...
І житиме сам замість нас, бо ми є такі, бо ми є такі...
Де ж ми тепер ідемо, як не бачимо обрію?
А! Підем, куди поведуть новітні панки...
І знову на шию ярмо, а чи відразу на добриво.
Та ми з вами згідні й на це, бо ми є такі, бо ми є такі...
Гетьман забувся у сні у козацькому курені.
Варта поснула вночі - сплять козаки.
А чи ми насправді дурні, а чи ще будем обдурені?
Та, мабуть, заміцно спимо, бо ми є такі, бо ми є такі...
Похожие новости.
Sigo Extra?andote
Parecia que era f?cil Vivir la vida juntos Pero todo muy despacio Que fue pareciendo absurdo Tal vez hoy somos diferentes Y el tiempo ha seguido de frente Pero ese sue?o de ayer sigue en mi Yo
Мне Всё Равно
Муз: Натан Сл. Д.Тамбовский Бежишь в никуда, спешишь, как всегда - Теряешь и ждешь. Какая беда: погасла звезда - Другую найдешь. Летать высоко, ходить далеко - Непросто, поверь. И мне все равно какое кино Ты
Young Blood
(originally by The Naked And Famous) We're only young and naive still We require certain skills The mood it changes like the wind Hard to control when it begins The bittersweet between my teeth Trying to
Танго
І знов з’єднались в одну оману О, дивне танґо, - і сум і пристрасть. Пливу на хвилях твого туману Згубила керму, спалила пристань! І б’ється серце, і гнеться тіло, В твоїм повільнім і п’янім вирі
Отпускаю
Вечерний Арбат грустно встречает осень И мы возле, совсем замерзли Что будет после, мы понимаем оба Так мало и так долго довольно Так больно слушать эту тишину Ты просто молчишь, а я чего-то жду, А между