Ми Є Так
Гетьман забувся у сні у козацькому курені.
Варта поснула вночі - сплять козаки.
А чи ми насправді дурні, а чи кимось обдурені?
А, може, заміцно спимо, бо ми є такі, бо ми є такі...
Наш кошовий отаман вчора був нами обраний
І всі ми за славу його поклали кістки.
І тими кістками Майдан триста років як вдобрений...
Та ми забули про це, бо ми є такі, бо ми є такі...
Ні, ми не були дурні у підпанщину руськую!
Це душі скалічили нам більшовики.
Ми вкрилися шаром брехні, як риб’ячою лускою
І брешемо самі собі, бо ми є такі, бо ми є такі..
І як нас назвати людьми і як нас пробачити?!
Ми Україну свою розтягли на шматки.
І тільки й навчилися ми, що красти й пиячити.
І хто нас пробачить за те, що ми є такі? Що ми є такі...
Каже в розмові сусід, що не піде на вибори.
Хата у нього нова, грошей пачки...
І знову москаль або жид нашу долю нам вибере...
І житиме сам замість нас, бо ми є такі, бо ми є такі...
Де ж ми тепер ідемо, як не бачимо обрію?
А! Підем, куди поведуть новітні панки...
І знову на шию ярмо, а чи відразу на добриво.
Та ми з вами згідні й на це, бо ми є такі, бо ми є такі...
Гетьман забувся у сні у козацькому курені.
Варта поснула вночі - сплять козаки.
А чи ми насправді дурні, а чи ще будем обдурені?
Та, мабуть, заміцно спимо, бо ми є такі, бо ми є такі...
Похожие новости.
Я Забув!
Я не розумію, що відбувається!.. А хто розуміє нехай скаже! Я забув, я забув, ким я став і ким я був! Я не розумію де я і що відбувається!.. Я забув, я забув, ким
Невозможно
Небо в звёздах за стеклом Прости меня, пойми меня Счастье было, но прошло И холодней день ото дня. Не слышишь ты, а я кричу Люби меня, спаси меня, я так хочу. Припев: Вечер, утро, смена картин Встречи, куклы
Свєта
Ти до мене кожне літо приїжаєш, Свєта І тоді у моїм серці сонечка сіяє В п’ятій ранку просинаюсь, до вокзалу я збираюсь Квіточкі тобі купляю, Свєта По рельсам номер три, бачу потяг їде Бачу я
На Півночі Вноч
На півночі вночі, де вітер сніг колише, Приходила пора зеленої пори. На півночі вночі стояла дивна тиша, По якій на білих лижах їхати Приспів: Я знаю, що буде коли настане зима Сніг ляже і всюди будуть
That’s Where I Belong
When the frantic pace of life attacks me And weighs me to the ground I long for someplace to escape To the one place i have found No stoplights to obey No signs or limits