Чуєш
Чуєш, вітер реве?
З заходу звістку несе.
Звістку криваву страшну
Загибель твою і мою, брате.
Шепотом стала юрба гомоніти,
Сунуть тевтони пів світу скорити.
Суне навала в мечах та хрестах,
Смерть або рабство несе нам вона.
Коршуни зграями марять в польоті
Чують запах мертвої плоті.
Що розтелилась в далеких степах,
Брязкіт металу і їх очі горять.
І все, що було, ніхто не скаже
Не зрозуміють ті уми,
Що віск душі поволі тане -
З теплом вечірньої свічи.
За крики тих, хто згнив в неволі,
Хто проти супостата встав.
Народ слов’ян зійнявсь до бою,
Серпи на зброю розміняв.
Села і міста брали в облоги,
Чорні пантери, на головах роги.
Хрест на грудях у всіх майорить
Ви не від бога, вам в пеклі горіть!
Стольний град, брали останнім.
Новгород-надія остання.
Віче збирає дружини малі,
Шлях перетнули невські полки.
І вся та злість, благая вість,
Зійшла з небес, відкрила лиць.
В те мариво, в ту пелину
Св’ятая діва на яву.
А сонця промінь виглядав,
І страх на серці розганяв.
Сльозу пустила діва цю,
На чорну днину, рокову.
І грянув клич - "полки у січ".
Тривала битва цілу ніч.
Багряна кров топила сніг,
Не витримав і тріснув лід.
Кричали кнехти та вода,
Холодна, чорна, льодяна.
Пощади вам тепер нема,
Топила гадів, як могла.
Похожие новости.
Курочка
1. Много я повидал, и любил, и терял на пути, Но вот встретил тебя, и от такого огня не уйти. Мне не двадцать, и что ж. Лишь бы жизнь не дала трещину, Пьяный я
Горицвіт
Горицвіте, горицвіте, битий шлях широкий сльозами политий. Ходили тим шляхом, блудили світами, а все ж щастя долі так і не спіткали. Горицвіте, горицвіте, ніде правди діти, всі ми твої діти. Вертались до дому, до рідної хати, у
Фристайл
[Шымон (Влади)] Этот орешек оказался крепче (ugh! yo yo) Этот орешек оказался крепче чем мои зубы Я думал меня ждёт космос а оказалось клубы Я стал упрямым вместо того, чтоб быть упорным И никогда не
I’m Going Home
I left my home by the ocean, I left my love by the sea, Dreaming I could sing my songs in the city... I thought the streets of London Would be paved with gold, But
Річка
Зійшовши до річки, Ми воду торкнули руками. Зійшовши до річки, Ми воду торкнули руками. У липні так любимо тіло води, що втікає між пальців. (2) Сто млинів було там, Сто млинових коліс І зелені... застояні плеса, де риба ловилася
