Чуєш

Чуєш, вітер реве?
З заходу звістку несе.
Звістку криваву страшну
Загибель твою і мою, брате.

Шепотом стала юрба гомоніти,
Сунуть тевтони пів світу скорити.
Суне навала в мечах та хрестах,
Смерть або рабство несе нам вона.

Коршуни зграями марять в польоті
Чують запах мертвої плоті.
Що розтелилась в далеких степах,
Брязкіт металу і їх очі горять.

І все, що було, ніхто не скаже
Не зрозуміють ті уми,
Що віск душі поволі тане -
З теплом вечірньої свічи.

За крики тих, хто згнив в неволі,
Хто проти супостата встав.
Народ слов’ян зійнявсь до бою,
Серпи на зброю розміняв.

Села і міста брали в облоги,
Чорні пантери, на головах роги.
Хрест на грудях у всіх майорить
Ви не від бога, вам в пеклі горіть!

Стольний град, брали останнім.
Новгород-надія остання.
Віче збирає дружини малі,
Шлях перетнули невські полки.

І вся та злість, благая вість,
Зійшла з небес, відкрила лиць.
В те мариво, в ту пелину
Св’ятая діва на яву.

А сонця промінь виглядав,
І страх на серці розганяв.
Сльозу пустила діва цю,
На чорну днину, рокову.

І грянув клич - "полки у січ".
Тривала битва цілу ніч.
Багряна кров топила сніг,
Не витримав і тріснув лід.

Кричали кнехти та вода,
Холодна, чорна, льодяна.
Пощади вам тепер нема,
Топила гадів, як могла.

Похожие новости.

Моя Неласковая Русь

Комната с окнами во двор Хмурое небо льётся с крыши Утренний дождь пришёл как вор Я его поступь еле слышал День начинается с малой войны Между желаньем поспать и побриться Рядом ворчание сонной жены Что-то должно случиться Я

Своє Все Заникай!

Не виходжу я на вулицю, Не виходжу в коридори - Там існують якісь люди І усі вони потвори. У них всього є потрохи І потрохи всього в мене Чогось більше, чогось менше, Щось солодке, щось солене. І ретельно

Тетя Тань

На морозной заре вижу маленький двор: Там хозяйка одна выбивает ковер. Все одна, да одна, и который уж год, Вдаль куда-то зовет тот ковер-самолет. ПРИПЕВ: Только ты не бей ковер, перестань, Он ведь у тебя

Де Вої Хоробрі Зустрінуться Знову

Люттю душі напоєні Серця ненавистю сповнені Вовкулаків хижою зграєю Берсеркерів поглядів сталлю В останнє їх списи націлені Лати блищать Валькірій Ейнхеріїв шквал ненависті Там, Де для жалю не стане місця Там, де вітри холодні співають Славу воям, загиблим в

Brown Skinned Gal

About the time the late and great Jimmie Rodgers career came to an end Another young fella by the name of Bob Wills Was makin' preparations to become a legend in his