Коломийка Про Весну

Віє вітер, віє буйний, віє за горою,
мороз ходить, мороз бродить під руки з весною.

В річці риби, в полі скиби дощу з неба просять,
роси росять, хмари хмарять небо в барву проса.

Помазала шляхи злива розкислим болотом,
плуги риють плай, мужицьким пахне поле потом.

Сірий ранок ніч розколе, згасне сон на квіті.
Сірий труд виходить в поле й грає на трембіті.

Похожие новости.

Очі розкривати на нове життя Старе залишаю на старе забуття Попри це бажання, нехай йому грець Минулому життю квиток в один кінець Усе, що було вчора, вже не важить нічого Не хочу навіть бачити обличчя

Солодко сплю, маю що їсти, Знаю, де впасти, де сісти Дивлюсь футбол, хожу по місту, Й просто гуляю по змісту. Ти з тих, хто встиг, хто вмів, любив. Ти з тих, хто міг, хто мав

He was but a traveller on the lonely road of life, She, her name was Mary, a lady of the night, She found him lying in that road, on a winter's night

Ты отпусти Знаешь почему, Слезы льют дожди. Не только оттого, что очень грустно. И в солнечные дни, Тоже льют дожди. И ты прошу, не плачь, Моя подруга … Ты отпусти сердце его. Ты все прости, он не стоит того… Ты

[Chorus:] Well they call me the fireman, that's my name. Making my rounds all over town, putting out old flames. Well everybody'd like to have a what I got. I can cool 'em down