Коломийка Про Весну

Віє вітер, віє буйний, віє за горою,
мороз ходить, мороз бродить під руки з весною.

В річці риби, в полі скиби дощу з неба просять,
роси росять, хмари хмарять небо в барву проса.

Помазала шляхи злива розкислим болотом,
плуги риють плай, мужицьким пахне поле потом.

Сірий ранок ніч розколе, згасне сон на квіті.
Сірий труд виходить в поле й грає на трембіті.

Похожие новости.

Очнись! Все закончилось! Дыши глубже! Может воды нужно? Закури...Успокойся... Если что- извини... Представь, что это приснилось... Да, твое сердце как и мое колотилось- Это правда! В этом сюжете была коварная интрига... Ну как тебе книга? Нет, тихо... Слова уже

Вона не знає Де ти зараз є Тебе чекає Ти добре знаєш про це Але свіжий вітер Несе чий-то спів Треба щось робити Це просто гра без слів Це не зламати Хочеш грати Хочеш знову бути там. Невже? Це не зламати Хочеш

Памятаю парк де зустрілись ми, У душі вогонь запалила ти. Покохав тебе, мов у перший раз, Вітер шепотів: памятай цей час. Листя опаде, осінь за вікном. Кидаєш мене, топчиш ти любов. Що зробив не так, ти

I woke up this mornin' and I swore to God I'd never, ever take another drink again I fought it like the devil, but you know that you're in trouble When you're fourteen

Ты не слушай, что дождь обо мне тебе шепчет обманчивый, И не верь, будто гром знает что-то про нас неприличное, Он - лишь отзвук грозы, уходящий лениво и вкрадчиво, А