Коломийка Про Весну

Віє вітер, віє буйний, віє за горою,
мороз ходить, мороз бродить під руки з весною.

В річці риби, в полі скиби дощу з неба просять,
роси росять, хмари хмарять небо в барву проса.

Помазала шляхи злива розкислим болотом,
плуги риють плай, мужицьким пахне поле потом.

Сірий ранок ніч розколе, згасне сон на квіті.
Сірий труд виходить в поле й грає на трембіті.

Похожие новости.

Памяти Алексея Локтева Как прозрачным солнцем стыли реки В желто-красных берегах. День летел на убыль, дым Онеги Затерялся в облаках. В сень курлыкал отзвук перелетный, Как в обряд прощались мы.

In the half light of the evening I can almost see you glow Can tell by the way you're moving Time may be right to let you know You got many coloured halo, The body

У полі вітер свою коханку загубив Залишив справи, її шукати полетів Вона просила, щоб він їй квіти назбирав Він все наплутав, гілля багато наламав Приспів: А вона собі під сонечком тихенько спала Травою вкрилася і снилося

Невидимка-ночь (слова К. Кавалеряна) Кто-то распахнул окно и вошел ко мне Так тихо — как может быть лишь во сне Кто-то вновь сделал мир другим Но не сказал, найду ли я завтра выход Кто-то мне

Ти вже старієш, та я не помічаю цього Я добре знаю, що гріє твоє тепло. Я відчуваю, є зі мною поруч ти, Де б я не був, чекатимеш любитимеш завжди. І листи, слова по