Коломийка Про Весну

Віє вітер, віє буйний, віє за горою,
мороз ходить, мороз бродить під руки з весною.

В річці риби, в полі скиби дощу з неба просять,
роси росять, хмари хмарять небо в барву проса.

Помазала шляхи злива розкислим болотом,
плуги риють плай, мужицьким пахне поле потом.

Сірий ранок ніч розколе, згасне сон на квіті.
Сірий труд виходить в поле й грає на трембіті.

Похожие новости.

Вот так всегда... Всегда как только я кого-то полюблю, Как только паруса наполню кораблю, Он уплывает от меня Вот так всегда... Желанье тайное мое не быть одной, Я за него

Вижу тебя в последний раз Но ни о чем я не жалею Просто все кончилось у нас Больше тобой я не болею И от судьбы никуда не уйдёшь Только тебя я уйти тороплю Это не те

Бачу не в сні образ її, Відчуваю уста - і все більше кохаю її... Яскраві дні вже чомусь не такі: Стало темним проміння І сонця, щось, не видно мені. Камінь сіріє, обрис темніє... Приспів: Я хотів пройти

Порозкидала нас недоля По всіх широтах і світах, Ламала, гнула нас неволя, Немов билину на вітрах. Не всі вернулися додому, Лишились там, на чужині, В сльозах втопили горе й втому, Літа - змарновані й сумнi. Приспів: Будуймо храм, духовний

Стукає дощ - водограй палає, Стукає дощ - дівчина біжить... Звук каблучків - ехом відлітає, Дим сірників - не здатен зігріть... Центр Землі - панну ту впускає У теплий дім - у сузір’ях тих... Постіль м’яка